«Чорна каса» Партії регіонів — Вікіпедія
«Чорна каса» Партії регіонів — документи тіньової бухгалтерії колишньої провладної політичної партії України, що одночасно були оприлюднені журналістами-розслідувачами та колишніми депутами й посадовцями наприкінці травня 2016 року.[1] За попередніми даними у переданих документах описуються виплати на загальну суму близько $2 млрд.[2] У документах зустрічаються прізвища й ініціали, які повністю збігаються з прізвищами колишнього міністра й народного депутата Сівковича, екс-міністра юстиції Лукаш, екс-міністра закордонних справ Кожари, голови ЦВК Охендовського, колишніх і нинішніх народних депутатів України Гєллєра, Миримського, Калюжного, Костенка, Скубашевського, Демидка, Ковалевської, політтехнологів Бондаренка, Мустафіна та Грановського.
У травні 2019 персональний адвокат президента США Дональда Трампа Рудольф Джуліані відмовився їхати до України для зустрічі з президентом Зеленським та назвав підробкою матеріали «чорної бухгалтерії» Партії регіонів. [3]
- Перші документи «чорної бухгалтерії» колишньої провладної політичної партії «Партії регіонів" були опубліковані активістами в лютому 2014 року, після захоплення Самообороною Майдану резиденції колишнього Президента України Віктора Януковича «Межигір'я» під час Революції гідності.[1]
- За заявою Міністра внутрішніх справ Авакова Арсена МВС ще в лютому 2015 року передало 8 мішків архівів Партії регіонів до Генеральної прокуратури України. Документи про які йдеться, були виявлені після пожежі в офісі на Липській.[4]
- Колишній народний депутат України та довірена особа й керівник виборчого штабу кандидата на пост Президента України Віктора Януковича під час переголосування другого туру виборів Президента України в 2004—2005 роках Тарас Чорновіл заявив, що має стосунок до «чорної каси» Партії регіонів і готовий свідчити в НАБУ, незважаючи на те, що його ім'я може з'явитися в цій документації, адже, за його власними словами, він отримував гроші від регіоналів.[5]
- 28 травня 2016 року в ефірі телеканалу «112 Україна» екс-регіонал Володимир Ландік повідомив, що готовий надати Генпрокуратурі докази фальсифікації підсумків виборів у Луганській області та інформацію про злочини екс-глави фракції Партії регіонів у Верховній Раді України сьомого скликання Олександра Єфремова.[1]
- Колишній голова політради «Нашої України» Сергій Бондарчук у коментарі для Радіо «Свобода» підтвердив, що політична партія Наша Україна фінансувалася з боку Партії регіонів.[6]
- Колишній голова Української народної партії Юрій Костенко, чиє ім'я протягом вересня-жовтня 2012 року тричі згадується в опублікованих документах, нібито міг отримати кошти від Партії регіонів на загальну суму в 1,6 мільйона доларів заперечує отримання грошей від Партії регіонів. За його словами він грошей не брав. Партія «Наша Україна» не могла фінансуватися Партією регіонів, проте фінансувалася великим бізнесом, який міг бути пов'язаний з останньою.[6]
- Гєллєр Євгеній Борисович, який в 2012 році обіймав посаду голови бюджетного комітету, і чиє ім'я миготить в опублікованих документах частіше ніж інших, вважає, що документи — це інсинуація.[7]
В серпні місяці 2016 року в українських та міжнародних ЗМІ почалася активно обговорюватися тема причетності Пола Манафорта, на той час провідного консультанта штабу кандидата в президенти США Дональда Трампа, до «Чорної каси» Партії регіонів. Згідно інформації поширеної НАБУ та українськими журналістами, Манафорт міг отримати в період 2007—2012 рр. близько 13 млн доларів США за свою роботу на Партію Регіонів.[8] В оприлюднених документах прізвище Манафорта згадується 22 рази. Якщо вірити документам, іноземний консультант міг отримувати гроші через декількох людей, серед яких згадуються народні депутати України від Партії Регіонів Євгеній Гелер та Віталій Калюжний.[9]
19 серпня 2016 року Манафорт звільнився за власним бажанням з посади консультанта штабу кандидата в президенти США Дональда Трампа.[10]
- ↑ а б в «Чорна каса» Партії регіонів чи «чорна мітка» колишній владі?. Радіо «Свобода». 1 червня 2016. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 1 червня 2016.
- ↑ У НАБУ підтвердили, що отримали документи «чорної каси» Партії регіонів. Українська правда. 28 травня 2016. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 1 червня 2016.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 4 липня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ МВД передало ГПУ 8 мешков архивов Партии регионов еще в феврале 2015 года, - Аваков. Censor.net. 7 червня 2016. Архів оригіналу за 8 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016.(рос.)
- ↑ Чорновіл готовий свідчити в НАБУ про "чорні каси" Партії регіонів. Еспресо TV. 30 травня 2016. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 1 червня 2016.
- ↑ а б Викриті. «Чорна каса» Партії регіонів (аналітичний огляд). Радіо «Свобода». 3 червня 2016. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
- ↑ «Касир» Партії регіонів (розслідування). Радіо «Свобода». 4 червня 2016. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
- ↑ Роз'яснення щодо згадування ім'я Пола Манафорта у "чорній бухгалтерії" ПР. nabu.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Марчук, Антон; Лещенко, Сергій (19 серпня 2016). Рукописи не горят. Пол Манафорт в теневой бухгалтерии партии Януковича. http://www.pravda.com.ua/. Українська правда. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 19 серпня 2016.
- ↑ Хаберман, Меггі; Мартін, Джонатан (19 серпня 2016). Paul Manafort Quits Donald Trump’s Campaign After Tumultuous Run. http://www.nytimes.com/. Нью-Йорк Таймс. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 19 серпня 2016.
- Рукописи не горят. Черная бухгалтерия Партии регионов: фамилии, даты, суммы [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Черная касса — Google Doc [Архівовано 12 червня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Хто та скільки: «Чорна каса» Партії регіонів у цифрах (ІНФОГРАФІКА)