Карнович Євген Петрович — Вікіпедія

Карнович Євген Петрович
Народився	3 (15) листопада 1823 або 28 жовтня (9 листопада) 1824[1] невідомо, Ярославський повіт (Російська імперія), Ярославська губернія, Російська імперія[1]
Помер	25 жовтня (6 листопада) 1885[1] Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання	Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна	Російська імперія
Діяльність	письменник
Alma mater	Головний педагогічний інститутd
Заклад	Q56282123?
Мова творів	російська
Карнович Євген Петрович у Вікісховищі

Карнович Євген Петрович (1823 — 1885) — публіцист, письменник, редактор часописів «Мировой посредник» (1861–62), «Биржевые ведомости» (1875–76), «Отголоски» (1881–82), постійний співробітник газети «Голос» (1865–71), автор історичних, юридичних, критичних і белетристичних праць та історичних романів, з яких найбільш відомі — «Еврейский вопрос в России» (Санкт-Петербург, 1863), «Замечательные богатства частных лиц в России», «Мальтийские рыцари в России» (обидві — С.-Петербург, 1874), «Родовые прозвания и титулы в России» (С.-Петербург, 1886) та ін.

Походив з давнього українського козацького шляхетського роду.

Народився 3 (15) листопада 1823 року (за іншими відомостями 28 жовтня (9 листопада) 1823 або 1824) в селі Лупандін, Ярославського повіту Ярославської губернії. Син багатого поміщика (ротмістра), що походив із української козацької шляхти.

Карнович отримав хорошу домашню освіту (вільно володів вісьмома мовами), потім він закінчив курс в Санкт-Петербурзькому педагогічному інституті.

У 1850 або 1851 році перебрався до Вільно, де вступив на службу на посаді правителя справ в канцелярії попечителя Віленського навчального округу. У 1854 році він був возведений в колезькі радники. З 1856 року Карнович був членом-співробітником Віленської археологічної комісії.

У 1859 році Карнович вийшов у відставку і оселився в Санкт-Петербурзі, де до кінця життя був директором тюремного комітету, перебуваючи також членом петербурзького Статистичного комітету, Товариства для допомоги нужденним літераторам і вченим, членом Російського географічного товариства.

Зайнявся літературною діяльністю. Автор багатьох історичних та художніх книг і публікацій.

• Карновичі

• Карнович, Евгений Петрович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Карнович // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 4 т. — СПб., 1907—1909.

• Родовыя прозванія и титулы въ Россіи и слияніе иноземцевъ съ русскими / Е. П. Карновича. — С.-Петербургъ. Изданіе С. Суворина. 1886.

1. ↑ ^{а б в г} Трубачёв С. С. Карнович, Евгений Петрович // Русский биографический словарь — СПб: 1897. — Т. 8. — С. 528–530.
   d:Track:Q656d:Track:Q1960551d:Track:Q21175479d:Track:Q25865947d:Track:Q19588389