Європейська рада — Вікіпедія

Європейська рада
Європейська рада
Європейська Рада
Тип	Інституція Європейського Союзу
Засновано	9 грудня 1974
Країна	ЄС
Штаб-квартира	Європа, Брюсель, Бельгія
Офіційні мови	англійська; німецька; французька
Офіс голови	голова Європейської Ради
Голова Європейської ради	Антоніу Кошта
Материнська; організація	ЄС
	Вебсайт: consilium.europa.eu
	Європейська рада у Вікісховищі

Не плутати з Радою Європейського Союзу — законодавчою гілкою влади Європейського Союзу.

Не плутати з Радою Європи — міжнародною організацією, що не є частиною Європейського Союзу.

Європе́йська ра́да є колегіальним органом, який визначає загальний політичний напрямок і пріоритети Європейського Союзу. Європейська рада є частиною виконавчої влади ЄС, разом з Європейською комісією. Вона складається з глав держав або урядів держав-членів ЄС, президента Європейської ради та президента Європейської комісії. У її засіданнях також бере участь Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки.

Історія створення

Європейська рада започаткована згідно з комюніке, прийнятому в грудні 1974 р. на закритті Паризького саміту; перше засідання її відбулося 10-11 березня 1975 р. в Дубліні. Раніше, від 1961 до 1974 рр., практикувалися європейські конференції на найвищому рівні. Існування Європейської ради було юридично визнане в Єдиному європейському акті, а офіційний статус підтверджено в Договорі про Європейський Союз.

Засідання проводиться щонайменше двічі на 6 місяців; голова Європейської комісії бере участь у засіданнях, як повноправний учасник. Визначає генеральні політичні напрямки для ЄС та спонукає його до подальшого розвитку.

Європейська рада у 2009 році стала однією з офіційних інституцій Європейського Союзу. Крім того, у 2009 році згідно з Ліссабонським договором було запроваджено пост Голови Європейської Ради. Голова ЄР обирається Європейською радою строком на 2,5 роки і може бути переобраний на цю посаду ще один раз. Перший Голова Європейської ради був обраний 19 листопада 2009 року. Рішення про призначення Германа Ван Ромпея було прийнято одноголосно всіма державами-членами. Обраний на посаду Голови Європейської ради експрем'єр-міністр Бельгії приступив до виконання обов'язків з 1 січня 2010 року. У березні 2012 року Германа Ван Ромпея було переобрано на цю посаду вдруге. 30 серпня 2014 року Головою Європейської ради був обраний Дональд Туск^[1], який вступив на посаду 1 грудня 2014. 2 липня 2019 року головою Європейської ради обрали Шарля Мішеля^[2]. Обійняв посаду 1 грудня 2019 року^[3].

Члени ради

Європейська народна партія (11 + 1 без права голосу від інституції ЄС)

Партія європейських соціалістів (4 + 1 без права голосу від інституції ЄС)

Оновити Європу (4)

Альянс консерваторів та реформістів у Європі (2)

Незалежні (6)

Члени Європейської ради станом на січень 2025 року^[4]:

Ім'я	Фото	Посада	Країна	Партія (національна партія)
Антоніу Кошта		Голова Європейської ради	ЄС	Партія європейських соціалістів (Соціалістична партія)
Урсула фон дер Ляєн		Президент Європейської комісії	ЄС	Європейська народна партія
Александер Шалленберг		Федеральний канцлер Австрії	Австрія	Європейська народна партія (Австрійська народна партія)
Александер де Кроо		Прем'єр-міністр Бельгії	Бельгія	Оновити Європу (Відкриті фламандські ліберали і демократи)
Димитр Главчев		Прем'єр-міністр Болгарії	Болгарія	Незалежний
Кіріакос Міцотакіс		Прем'єр-міністр Греції	Греція	Європейська народна партія (Нова демократія)
Метте Фредеріксен		Прем'єр-міністр Данії	Данія	Партія європейських соціалістів (Соціал-демократи)
Крістен Міхал		Прем'єр-міністр Естонії	Естонія	Оновити Європу (Партія реформ Естонії)
Саймон Гарріс		Прем'єр-міністр Ірландії	Ірландія	Європейська народна партія (Фіне Гел)
Педро Санчес		Прем'єр-міністр Іспанії	Іспанія	Партія європейських соціалістів (Іспанська соціалістична робітнича партія)
Джорджа Мелоні		Прем'єр-міністр Італії	Італія	Альянс консерваторів та реформістів у Європі (Брати Італії)
Нікос Христодулідіс		Президент Кіпру	Кіпр	Незалежний
Евіка Сіліня		Прем'єр-міністр Латвії	Латвія	Європейська народна партія (Єдність)
Ґітанас Науседа		Президент Литви	Литва	Незалежний
Люк Фріден		Прем'єр-міністр Люксембургу	Люксембург	Європейська народна партія (Християнсько-соціальна народна партія)
Роберт Абела		Прем'єр-міністр Мальти	Мальта	Партія європейських соціалістів (Лейбористська партія)
Дік Схоф		Прем'єр-міністр Нідерландів	Нідерланди	Незалежний
Олаф Шольц		Федеральний канцлер Німеччини	Німеччина	Партія європейських соціалістів (Соціал-демократична партія Німеччини)
Дональд Туск		Прем'єр-міністр Польщі	Польща	Європейська народна партія (Громадянська платформа)
Луїш Монтенегру		Прем'єр-міністр Португалії	Португалія	Європейська народна партія (Соціал-демократична партія)
Клаус Йоганніс		Президент Румунії	Румунія	Європейська народна партія (Національна ліберальна партія)
Роберт Фіцо		Прем'єр-міністр Словаччини	Словаччина	Незалежний (Смер)
Роберт Голоб		Прем'єр-міністр Словенії	Словенія	Оновити Європу (Рух «Свобода»)
Віктор Орбан		Прем'єр-міністр Угорщини	Угорщина	Незалежний (Фідес — Угорський громадянський союз)
Петтері Орпо		Прем'єр-міністр Фінляндії	Фінляндія	Європейська народна партія (Національна коаліція)
Емманюель Макрон		Президент Франції	Франція	Оновити Європу (Відродження)
Андрей Пленкович		Прем'єр-міністр Хорватії	Хорватія	Європейська народна партія (Хорватська демократична співдружність)
Петр Фіала		Прем'єр-міністр Чехії	Чехія	Альянс консерваторів та реформістів у Європі (Громадянська демократична партія)
Ульф Крістерссон		Прем'єр-міністр Швеції	Швеція	Європейська народна партія (Помірна коаліційна партія)

Примітки

↑ Туск обраний президентом Ради ЄС. 24tv.ua. 24 TV. 30 серпня 2014. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014. (укр.)
↑ Бельгійського прем'єра погодили на посаду президента Європейської ради. Європейська правда (українською) . 2 липня 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
↑ Наймолодший прем'єр Бельгії з XIX століття. Що відомо про нового главу Євроради Шарля Мішеля. НВ (українською) . 29 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
↑ Members of the European Council. European Council (англійською) . Архів оригіналу за 11 травня 2023. Процитовано 9 лютого 2022.

Це незавершена стаття про Європейський Союз.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Туск обраний президентом Ради ЄС. 24tv.ua. 24 TV. 30 серпня 2014. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014. (укр.)

[2] Бельгійського прем'єра погодили на посаду президента Європейської ради. Європейська правда (українською) . 2 липня 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 9 лютого 2022.

[3] Наймолодший прем'єр Бельгії з XIX століття. Що відомо про нового главу Євроради Шарля Мішеля. НВ (українською) . 29 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.

[4] Members of the European Council. European Council (англійською) . Архів оригіналу за 11 травня 2023. Процитовано 9 лютого 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Органи Європейського Союзу
Інституції	Європейський парламент • Європейська рада • Рада Європейського Союзу • Європейська комісія • Суд Європейського Союзу • Європейський центральний банк • Європейський суд аудиторів
Агентства	Європейська агенція авіаційної безпеки • Європейське агентство з безпечності харчових продуктів • Європейське агентство залізниць^[en] • Європейське агентство з лікарських засобів • Європейське агентство з морської безпеки • Європейське оборонне агентство • Європейська агенція довкілля • Європейський поліційний коледж • Європейський центр з розвитку професійної освіти • Орган європейських регуляторів електронних комунікацій • Європейське агентство зі співробітництва регуляторів енергетики^[en] • Європейське агентство з контролю за рибальством^[en] • Європейське агентство з безпеки та гігієни праці^[en] • Євроюст • Європол • Євростат
Інші	Європейський соціально-економічний комітет • Комітет регіонів • Європейський інвестиційний банк • Європейський омбудсман • Підкомітет Європейського парламенту з безпеки та оборони
Портал:Європейський Союз • Органи Європейського Союзу