Єжи Радзивілович — Вікіпедія

Єжи Радзивілович
пол. Jerzy Radziwiłowicz
Єжи Радзивілович у 2013 році
Дата народження8 вересня 1950(1950-09-08) (74 роки)
Місце народженняВаршава, Польща
ГромадянствоПольща Польща
Професіяактор
Alma materТеатральна академія імені Александра Зельверовича
Роки активності1972 — наш час
IMDbID 0705956
Нагороди та премії
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Срібний Хрест Заслуг
Срібний Хрест Заслуг
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultСрібна медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultСрібна медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Срібний Хрест Заслуг
Срібний Хрест Заслуг
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultСрібна медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»defaultСрібна медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis»
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Єжи Радзивілович у Вікісховищі

Єжи Радзивілович (пол. Jerzy Radziwiłowicz; нар. 8 вересня 1960, Варшава, Польща) — польський театральний та кіноактор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Єжи Радзивілович народився 8 вересня 1950 року у Варшаві в сім'ї перукаря і домогосподарки. Провів своє дитинство і юність у варшавському районі Грошов, закінчив XLVII ліцей ім. Станіслава Виспянського. У ліцеї він захопився театром і відвідував драматичний гурток[1]. У 1972 році Радзивілович закінчив Театральну академію ім. Александра Зельверовича, яка в той час була Державною вищою театральною школою у Варшаві. По закінченні школи Радзивілович переїхав до Кракова, де отримав ангажемент у Старому театрі. Виступи на сцені він поєднував з викладанням у Державній вищій театральній школі в Кракові, де в 1981—1984 роках обіймав посаду проректора. З 1998 року Радзивілович працює в Народному театрі у Варшаві.

Єжи Радзивілович дебютував у кіно роллю Генріка в драмі Станіслава Родзевича «Двері в стіні» (пол. Drzwi w murze) (1973). Міжнародну популярність здобув як виконавець головних ролей Матеуша Біркута і його сина Мацея Томчика у знаменитій дилогії Анджея Вайди — «Людина з мармуру» (1977) і «Людина із заліза» (1981). Серед найкращих кіноролей Радзивіловича — Єжи у фільмі відомого французького режисера Жана-Люка Годара «Пристрасть» (1982), Сатов в екранізації роману Достоєвського «Біси» (1988, реж. А. Вайда). Знімався також у фільмах видатних кінорежисерів — Жака Ріветта, Кшиштофа Зануссі, Іва Анжело, Марти Месарош.

Єжи Радзивілович переклав польською мовою п'єси Мольєра «Дон Жуан» і «Тартюф», а також «Уявна служниця, або Покараний шахрай» П. Маріво.

Він був почесним членом Комітету підтримки Броніслава Коморовського напередодні президентських виборів у Польщі 2015 року[2].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Єжи Радзивілович одружений з письменницею й режисеркою Євою Марковською-Радзивілович. Подружжя має сина і доньку.

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1973 ф Двері в стіні Drzwi w murze Генрік
1976 ф Даґні Dagny Printer of 'Zycie'
1976 ф Людина з мармуру Czlowiek z marmuru Матеуш Біркут / Мацек Томчик
1977 ф Мадам Боварі це я Pani Bovary to ja незнайомець на залізничній станції
1978 ф Без наркозу Bez znieczulenia студент
1979 ф В дорозі Útközben актор
1979 тф Ключник Klucznik Яцек
1980 ф У білий день W bialy dzien «Кораб»
1981 ф Людина із заліза Czlowiek z zelaza Матеуш Біркут / Мацек Томчик
1981 ф Великий пейзаж Алексіса Друвена Le grand paysage d'Alexis Droeven Жан-П'єр
1981 тф Дорога Droga
1982 ф Рись Rys
1982 ф Пристрасть Passion Єжи
1983 ф Це суворе життя Dies rigorose Leben Джой
1984 ф Без кінця Bez konca Антек Жиро
1986 ф Ангел вогню Ognisty aniol Антек Жиро
1986 ф Відстрочка W zawieszeniu Марсель
1987 ф Біси Les possédés Шатов
1987 тф Злочин і покарання Zbrodnia i kara Родіон Раскольников
1993 ф Смерть як окрайчик хліба Smierc jak kromka chleba священик
1994 тф Зерно, окроплене кров'ю Ziarno zroszone krwia оповідач, озвучування
1995 ф Одкровення незнайомцеві Модест
1995 ф Камінь на камінь Kamien na kamieniu Сімон П'єтрушка
1996 ф Сьома кімната A hetedik szoba Ганс
1996 ф Познань 56 Poznan 56 професор
1997 ф Дуже чисте повітря Un air si pur... Данієль
1997 ф Час зради Czas zdrady Савонарола
1998 ф Таємний захист Secret défense Вальзер
1999 ф Білл Даймонд: Історія однієї миті Bill Diamond - Geschichte eines Augenblicks голос Білла Даймонда
2000 ф Життя як смертельна хвороба, що передається статевим шляхом Zycie jako smiertelna choroba przenoszona droga plciowa
2001 ф Людина з натовпу L'homme des foules Павел Марковіч
2001 ф Чорний пляж La plage noire А.
2001 тф Червнева ніч Noc czerwcowa
2003 ф Історія Марі і Жульєна Histoire de Marie et Julien Жульєн Мюллер
2004—2008 с Мент Glina Анджей Гаєвський
2008 ф Полуничне вино Wino truskawkowe священик
2008 тф Внутрішні голоси Głosy wewnętrzne
2012 ф Колоски Poklosie ректор

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jerzy Radziwiłowicz (пол.). film.onet.pl. Процитовано 4.12.2016.
  2. ↑ Barbara Sowa. Kto wszedł do komitetu poparcia Komorowskiego, a kto z niego wypadł? Cała Lista. dziennik.pl. 16.03.2015. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 4.12.2016.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jerzy Radziwiłowicz, Łukasz Maciejewski: Wszystko jest lekko dziwne. Jerzy Radziwiłowicz w rozmowie z Łukaszem Maciejewskim. Warszawa: 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єжи_Радзивілович&oldid=39772899