Єсипов Олександр Геннадійович — Вікіпедія
Олександр Єсипов | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Олександр Геннадійович Єсипов | |||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 14 вересня 1965 | |||||||||||||||||||||||||||||
Харків, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 12 січня 2011 (45 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
Харків, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 74 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР, Україна | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
1982 | «Металіст-д» (Х) | |||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Олександр Геннадійович Єсипов (нар. 14 вересня 1965, Харків, УРСР — пом. 12 січня 2011, Харків, Україна) — радянський та український футболіст, нападник. Переможець Спартакіади народів СРСР (1986), володар Кубка СРСР (1988). Учасник чемпіонату світу з футболу серед молодіжних команд 1985 року. Майстер спорту СРСР (1986).
Вихованець харківського спортінтернату, перший тренер — М.М. Кольцов У 1982 році грав за дубль «Металіста».
З 1983 по 1991 рік грав за «Металіст» у вищій лізі чемпіонату СРСР. Дебют Олександра в основному складі відбувся 29 серпня 1983 року в домашньому матчі «Металіста» з кишинівською командою «Ністру». У харківській команді в різних турнірах провів 101 матч. З них 72 — в чемпіонатах СРСР. Володар Кубка СРСР 1988 року. У фіналі не грав. У сезоні 1988/89 років — учасник матчів розіграшу Кубка володарів кубків (4 гри, 123 хвилини на полі).
У 1992 році, після розпаду СРСР, українські команди розпочали виступи в чемпіонатах України. Єсипов, зігравши за «Металіст» 5 матчів в першому і один у другому чемпіонатах, покинув харківську команду. Надалі виступав у «Кремені», запорізькому «Торпедо», «Темпі» і «Миколаєві».
Навесні 1996 року повернувся в «Металіст», який виступав у першій лізі. Усього шість неповних матчів відіграв Олександр в складі харків'ян, після чого завершив ігрову кар'єру. Після цього намагався тренувати аматорський клуб «Світ Шахтаря», але почав зловживати алкоголем. 12 січня 2011 року помер у Харкові
У складі збірної СРСР — учасник чемпіонату світу серед молодіжних команд 1985 року. У матчах залишався в запасі, на поле не виходив.
Залучався до матчів збірної УРСР. Переможець Спартакіади народів СРСР (1986 рік, у фінальному матчі виходив в основному складі). У 1986 році завдяки успіху збірної УРСР, всі українські футболісти отримали звання «Майстер спорту СРСР».
- «Металіст» (Харків)
- УРСР
- Статистика виступів на офіційному сайті УПЛ
- Єсипов Олександр Геннадійович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu
- Профіль гравця [Архівовано 22 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
- Спогади гравця [Архівовано 1 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Профіль гравця на сайті sportbox.ru
- Профіль гравця [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті metalist-kh-stat.net.ua
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»