Єхезкель Абрамський — Вікіпедія
Єхезкель Абрамський | |
---|---|
Народився | 1886[1][2][…] Свіслоцький район |
Помер | 19 вересня 1976 або 1976 Єрусалим, Ізраїль |
Поховання | Гар ха-Менухот |
Країна | Велика Британія Ізраїль |
Місце проживання | Лондон Bayit VeGand |
Діяльність | рабин |
Alma mater | Novardok Yeshivad, Telshe yeshivad і Ramailes Yeshivad |
Вчителі | Yechiel Michel Epsteind і Chaim Soloveitchikd |
Знання мов | іврит[4] |
Magnum opus | Q114273439? |
Конфесія | юдаїзм |
Діти | Chimen Abramskyd і Jacob David Abramskyd |
Нагороди | |
Єхезкель Абрамський (івр. יחזקאל אברמסקי; 7 лютого 1886nbsp;— 19 вересня 1976) — видатний литвацький ортодоксальний рабин і вчений, очолював рабинський суд Лондона спродовж 17 років[5][6], у 1951 році емігрував до Ізраїлю[7].
Єхезкель Абрамський народився в Дашковичах, Гродненська губернія, Російська імперія (на території сучасної Білорусі), був третьою дитиною і старшим сином Мордехая Залмана Абрамського, місцевого торговця лісом, і його дружини Фрейдель Голдін з Гродно[8]. Його батьки були глибоко релігійними, але в селі не вистачало євреїв, щоб підтримувати молитовну службу, тому Єхезкель навчався вдома, перш ніж перейти до навчання в єшивах Тельше, Миру, Слабодки та Бриска під керівництвом рабина Хаїма Соловейчика. У 17 років він став рабином, обслуговуючи по черзі громади Смолян, Смолевичів і Слуцька[9].
Після російської революції він був в авангарді опозиції до спроб комуністичного уряду придушити єврейську релігію та культуру. Протягом цього часу він служив рабином Слуцька та Смоленська[10]. У 1926 році, будучи рабином Слуцька, він приєднався (разом з рабином Шломо Йосефом Зевіним) до комітету рабинів СРСР[11]. В 1928 році отримав запрошення очолити рабинат Петах-Тікви в Палестині, але Радянський уряд відмовив Абрамському в дозволі залишити СРСР. У 1928 році він відновив журнал на івриті «Яґділь Тора» (івр. יגדיל תורה «Звелич Тору»), але радянська влада закрила його після появи перших двох номерів. У 1929 році він був заарештований і засуджений до п'яти років каторжних робіт у Сибіру, де він, як кажуть, складав талмудичні коментарі на напівпрозорому сигаретному папері[8][12]. Однак у 1931 році він був звільнений через втручання німецького уряду під керівництвом канцлера Брюнінга, який обміняв його на шістьох комуністів[5].
Він прибув до Лондона наприкінці 1931 року, де був призначений рабином громади Махзікей га-даат в лондонському Іст-Енді[13][14]. У 1934 році головний рабин Йозеф Герц переконав його стати суддею лондонського рабинського суду, і він обіймав цю посаду, поки не пішов на пенсію в Єрусалим у 1951 році[6][15]. Призначення східноєвропейського рабина до рабинського суду було відступом для Об'єднаної синагоги та започаткувало традицію, яка продовжується до сьогодні. Престиж лондонського суду як світового галахічного авторитету значно підвищився завдяки призначенню рабина Абрамського його головою[16].
Після своєї відставки з лондонського Бет-Діна він оселився в Єрусалимі[7]. Живучи там, він також очолював єшиву в місті Бней-Брак[17].
Рабин Абрамський помер в Єрусалимі 19 вересня 1976 року (24 елула 5736). Він був похований на цвинтарі Гар Га-Менухот[5].
Він мав чотирьох синів, включаючи професора Шімона Абрамського, і був дідом професора Самсона Абрамського та Дженні Абрамскі[5][18][19].
- У 1956 році рабин Абрамський був удостоєний премії Ізраїлю за рабинську літературу[20].
- Хазон Єхезкель («Бачення Єхезкеля»), 24-томний коментар до Тосефти (на основі Віденського кодексу). Коментар, написаний між 1925 і 1975 роками, високо оцінений як рабинами, так і науковцями[5][8][21].
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #130409731 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б в г д Sasha Abramsky, The House of Twenty Thousand Books, Halban London, 2014, pp. 57-71 & passim.
- ↑ а б Yehezkel Abramsky (1886-1976). www.findagrave.com (англ.). Процитовано 13 серпня 2020.
- ↑ а б Raz, Simcha (2008). A Tzaddik in Our Time: The Life of Rabbi Aryeh Levin (англ.). Feldheim Publishers. ISBN 978-1-59826-249-0.
- ↑ а б в Yehezkel Abramsky. www.jewishlivesproject.com (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2023. Процитовано 13 серпня 2020. [Архівовано 2023-01-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Medding, Peter Y.; Goldstein, Israel (2008). Sephardic Jewry and Mizrahi Jews : Vol # XXII: Vol # XXII. Oxford University Press. с. 302. ISBN 978-0199712502. Процитовано 14 вересня 2014.
- ↑ Berniker, Bernard (1978). Great Rabbis: 46 Portraits in Pen & Ink (англ.). Feldheim. ISBN 978-0-87306-144-5.
- ↑ 'Toldois Chabad B'Russya Ha'Sovietis' S.B.Levine, New York 1989, ISBN 0-8266-5331-6
- ↑ Sasha Abramsky, The House of Twenty Thousand Books, (Halban,2014) New York Review of Books ed. 2015 p.50.
- ↑ Bernard Homa (1953), A fortress in Anglo-Jewry, Shapiro-Vallentine
- ↑ Fainhandler, Yiśraʼel Pesaḥ (2001). Beloved Neighbors: Insights from the Weekly Parsha on Dealing with Neighbors and Friends (англ.). Feldheim Publishers.
- ↑ Slifkin, Natan; Slifkin, Nosson (2006). Man and Beast: Our Relationships with Animals in Jewish Law and Thought (англ.). Zoo Torah. ISBN 978-1-933143-06-4.
- ↑ About the London Beth Din. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 16 січня 2023. [Архівовано 2008-07-24 у Wayback Machine.]
- ↑ RavFrand List — Rabbi Frand on Parshas Ki Savo — 5756 — Torah.org
- ↑ Abramsky, Sasha (27 серпня 2015). How the Atheist Son of a Jewish Rabbi Created One of the Greatest Libraries of Socialist Literature. The Nation (амер.). ISSN 0027-8378. Процитовано 13 серпня 2020.
- ↑ Summerskill, Ben (3 лютого 2002). Observer Profile: Jenny Abramsky. www.theguardian.com. Процитовано 13 серпня 2020.
- ↑ Israel Prize Official Site - Recipients in 1956 (in Hebrew).
- ↑ Frand, Yissocher (2001). Rabbi Frand on the Parashah: Insights, Stories and Observations ... on the Weekly Torah Reading (англ.). Mesorah Publications. ISBN 978-1-57819-594-7.
- Єхезкель Абрамський на сайті Find a Grave (англ.)