ІМР-1 — Вікіпедія

ІМР-1
ТипІМР
ПоходженняРадянський Союз
Історія використання
ОператориСРСР СРСР
ВійниВійна в Афганістані (1979—1989)
Чорнобильська катастрофа
Російське вторгнення в Україну (2022)
Історія виробництва
РозробникКБТМ Омськ
Розроблено1969
ВиробникНКМЗ
Виготовленняз 1969 по 1991
Виготовлена
кількість
1271
Характеристики
Вагат 37,5
ДовжинаДовжина корпусу, мм
похідний ..робочий стан
8950..15380
Ширинамм 3560..4150
Висотамм 3290..3360
Екіпаж2 осіб

Бронялоб корпуса 100 мм
Головне
озброєння
бульдозерне пряме, бульдозерне клиноподібне, грейдерне устаткування, кранова стріла, що може працювати як краном, так і ковшем
ДвигунВ-55

580 к.с
Питома потужність15,5 к.с / т
ПідвіскаТип підвіски індивідуальна торсіонна
Дорожній просвітБаза, мм 3740

Колія, мм 2640

Кліренс, мм 420
ШвидкістьШвидкість по шосе, км/год 50

Швидкість нерівною місцевістю, км/год 22..27
Запас ходу по шосе, км 500
Питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,89
Подоланний підйом, град. 32
Подоланна стінка, м 0,8
Подоланний рів, м 2,7

Подоланний брід, м 1,4

ІМР-1 — перша інженерна машина розгородження створена на основі танка, Т-55, яка започаткувала відповідний клас машин у колишньому Радянському Союзі.

Призначення

[ред. | ред. код]
Інженерна машина розгородження (ІМР) призначена
  • для прокладання доріг нерівною місцевістю, у лісі і міських завалах,
  • для відривання та засипання котлованів
  • для створення траншей
  • для проведення розгородження штучних завалів і природних перешкод (рідколісся, чагарники, горби, канави, яри)
  • для проведення завантажувально-розвантажувальних робіт крановою установкою
  • проведення розмінування ковшовим тралом (відвалом) чи навісним додатковим тралом

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Інженерні машини розгородження (ІМР) беруть свій початок із настанням ери ядерної зброї. Оскільки зрозуміло, що для пересування військ після застосування зброї страшної руйнівної сили, в умовах радіоактивного забруднення і величезних завалів — потрібна особлива техніка.

Бульдозерне обладнання у таких машинах є універсальним. Воно може встановлюватися в одне з трьох положень:

  • двовідвальне, коли ніж відвала ріже загороди клином рівномірно на два боки, яке є основним і призначене для влаштування проходів у завалах і руйнуваннях, прокладання колонних шляхів, зняття верхнього радіоактивного забрудненого шару ґрунту;
  • бульдозерне, яке застосовується для влаштування з'їздів, засипання виїмок, прямого переміщення ґрунту і само-окопування;
  • грейдерне, застосовується для влаштування колонних шляхів на узгір'ях і на інших видах робіт, що вимагають переміщення ґрунту (снігу) на один бік (від шляху просування).

Стрілове обладнання в більшості випадків оснащене захопленням-маніпулятором, що дозволяє виконувати низку робіт з улаштування проходів у лісових чи кам'яних завалах.

Як додаткове устаткування, на машині може встановлюватися пристрій розмінування та протимінний трал (як в ІМР-2).

До цієї групи машин можна віднести також саперні танки і деякі інженерні машини, які можуть використовуватися для інженерних робіт під вогневим впливом противника і в умовах кількісних руйнувань (американський саперний танк М728, німецький Pionierpanzer-1 тощо).

Особливості будови

[ред. | ред. код]

База — шасі середнього танка Т-54 чи Т-55. Корпус машини непроникний і має протиатомний захист (як і танк). Загальна доза опромінення, одержуваного екіпажем, знижувалася до 10 разів.

Днище корпусу посилене сталевими листами, підбаштовий лист змінено. На верхньому листі корпусу знаходиться башточка механіка-водія.

Озброєння

[ред. | ред. код]
  • 1 автомат АКС-74У, з боєкомплектом 150 патронів;
  • 10 гранат Ф-1
  • Сигнальний пістолет СПШ. Боєкомплект 30 пострілів.

Засоби спостереження і зв'язку

[ред. | ред. код]
  • Для зв'язку в машині було передбачене місце для встановлення радіостанції Р-113 або Р-123 (танкової радіостанції); в базовій комплектації не встановлювалася.

Спеціальне обладнання

[ред. | ред. код]
  • Для запобігання пожеж всередині бойового відділення, ІМР забезпечена системою автоматичного пожежогасіння. Для визначення отруйних речовин в зоні хімічного зараження є прилад хімічної розвідки ВПХР, а для визначення рівня радіації — радіометр-рентгенометр ДП-3Б.
  • Бульдозерне обладнання має три режими роботи: двовідвальне, грейдерне і бульдозерне.
  • Зміна режимів роботи здійснюється віддалено — за допомогою гідравлічних приводів.
  • Для регулювання ступеня занурення ножа, спереду є керована лижа.
  • У грейдерному положенні ширина захвату досягає 3,4 метра, під час роботи в бульдозерному режимі — 4,15 м, а в двовідвальному — 3,56 м. *Швидкість пророблення проходів у суцільному лісовому завалі, складає 200—300 метрів на годину, міські завали розгрібаються зі швидкістю 160—200 метрів на годину.
  • Швидкість різання колонного шляху нерівною місцевістю, складає 5-8 км на годину.
  • Крім бульдозерного обладнання, машину забезпечено телескопічною стрілою довжиною 8,8 метрів і вантажністю 2 тонни.
  • Для використання стріли як ковша в комплекті обладнання ІМР, передбачено спеціальний скребок-ківш об'ємом 0,4 м3 і продуктивністю 40 м3 на годину
Докладніше: ІМР-2

Подальшою модифікацією ІМР є машина ІМР-2, створена на базі більш нового танка Т-72А.

Модифікації

[ред. | ред. код]
Характеристики ІМР-1 ІМР-2 ІМР-3, ІМР-3М
База Т-54 (Т-55) Т-72А Т-90
Зображення
Роки виготовлення 1969-1991 з 1977 випробовування,
в 1980 прийнята на озброєння,
до сьогодні
з 1996
Двигун В-55

Виробник: НКМЗ
Марка: В-55
Тип: дизельний
Об'єм: 38 880 см3
Максимальна потужність: 427 кВт (581 к. с.), при 2000 об/хв
Найбільший крутний момент: 2254 Н·м, при 1400 об/хв
Конфігурація: V12
Циліндрів: 12
Витрата пального при змішаному циклі: 300..330 л/100 км
Витрата палива на трасі: 190,,210 л/100 км
Діаметр циліндра: 150 мм
Хід поршня: 180 мм
Ступінь стиснення: 15
Охолодження: рідинне
Тактність (число тактів): 4
Рекомендоване паливо: дизельне ДЛ, ДЗ, ДА

  • Витрати пального на 100 км шляху, л.:

По ґрунтовій дорозі 280—450
По шосе 240

В-84

Тип двигуна: чотиритактний, V-подібний 12-циліндровий багатопаливний дизельний двигун рідинного охолодження з комбінованим наддувом від приводного відцентрового нагнітача (ПЦС) і інерційний
Система сумішоутворення безпосереднє уприскування палива
Потужність двигуна без опору на впуску і випуску, кВт (к. с.) 618 (840)
Частота обертання, с−1 (об/хв) 33,3 (2000)
Запас крутного моменту, % 18
Питома витрата палива, г/кВт*год (г/л. с.*год) 247 (182)
Маса, кг 1020
Питома потужність, кВт/кг (к. с./кг)
0,6 (0,82)
Діаметр циліндра, мм 150,0
Хід поршня в циліндрі з головним шатуном, мм 180,0
Хід поршня в циліндрі з причіпним шатуном, мм 186,7
Робочий об'єм, л 38,88
Мінімальна температура надійного пуску двигуна без попереднього розігріву, °С — 20°C
Допустимі умови експлуатації двигунів:
 — температура навколишнього повітря від -40°С до +50°С
 — відносна вологість повітря до 98 % при 20°С
 — висота над рівнем моря до 3000 м
Порядок чергування спалахів рівномірний, через 60° повороту колінчастого валу
Ступінь урівноваженості повна динамічна врівноваженість
Запас ходу по паливу, км: 500

В-84
на новіших В-92
Розміри Довжина корпусу, мм 8950..15380

Ширина корпусу, мм 3560..4150
Висота, мм 3290..3360
База, мм 3740
Колія, мм 2640
Кліренс, мм 420

Габаритні розміри в транспортному положенні, мм:

Довжина: 9950
Ширина: 3735
Висота: 3680

Обладнання
  • Двобічний бульдозерний відвал
  • Кран-маніпулятор (до 2 т.)

  • Двобічний бульдозерний відвал
  • Кран-маніпулятор (до 2 т.)
  • Пускова установка дистанційного заряду розмінування
  • Мінний трал
Коефіцієнт ослаблення радіації 10 40 ІМР-3=120, ІМР-3М=80

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • 100 лет ПО «Завод транспортного машиностроения имени октябрьской революции» 1897—1997. — Юбилейное издание. — Омск, 1997. — 11 с.
  • Карпенко А. В. Обозрение бронетанковой техники 1905—1995. — Санкт-Петербург: Невский бастион, 1996. — С. 467. — 480 с.
  • Техническое описание и инструкция по эксплуатации инженерной машины разграждения (ИМР). — Военное издательство Министерства обороны СССР, 1972. — 212 с.
  • М. В. Павлов, И. В. Павлов. Отечественные бронированные машины 1945—1965 гг. // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва: Техинформ, 2009. — № 8. — С. 56.

Примітки

[ред. | ред. код]