French
DeutschІван Вазов — Вікіпедія
| Іван Вазов | ||||
|---|---|---|---|---|
| болг. Иван Вазов | ||||
.JPG) | ||||
| Ім'я при народженні | Іван Мінчов Вазов | |||
| Псевдонім | Пейчин, Добринов, Ц-в, Д. Н-ров, Т. Габровски, Боянец, Белчин, Н-чев и др. | |||
| Народився | 9 липня 1850[1][2] Сопот, Османська імперія[3] | |||
| Помер | 22 вересня 1921[1][4][…] (71 рік) Софія, Третє Болгарське царство[6][7] | |||
| Поховання | Собор Святої Софії | |||
| Громадянство | Болгарія | |||
| Національність | болгарин | |||
| Діяльність | громадський діяч, поет, прозаїк, драматург | |||
| Мова творів | болгарська | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Жанр | лірика, епос, драма | |||
| Magnum opus | Під ігом, Q12291024?, Q104013834? і Epic of the Forgottend | |||
| Членство | Болгарська академія наук і Спілка болгарських письменників | |||
| Партія | Народна партія | |||
| Рід | Vazovd | |||
| Батько | Mincho Vazovd | |||
| Мати | Саба Вазова | |||
| Брати, сестри | Georgi Vazovd, Владимир Вазов, Борис Вазов, Kiril Vazovd, Mihail Vazovd, Nikola Vazovd, Ana Vazovad і Valka Vazova-Fetvadzhievad | |||
| У шлюбі з | Atina Bolyarskad | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Іван Вазов у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Академік Іва́н Ва́зов (болг. Иван Вазов; 9 липня 1850, Сопот, Османська імперія — 22 вересня 1921, Софія, Болгарія) — болгарський письменник і громадський діяч. Академік БАН. Міністр народної освіти Болгарії (1897—1899).
Навчався у Пловдивській гімназії. 1872–1873 вчителював у Свиленграді.
Учасник національно-визвольного руху. 1876–1877 мешкав у Румунії, де зблизився з політичною еміграцією. Під час російсько-турецької війни 1877—1878 служив у російській армії.
1887–1889 жив в Україні, в Одесі. Емігрувавши до Князівства Болгарія, продовжив активну громадську і літературну діяльність. Автор багатьох поем і поетичних збірок, сповнених національного пафосу. Творчість Вазова у болгарській літературній критиці зараховують до реалізму.
З творчістю Тараса Шевченка Вазова ознайомив учитель і культурний діяч П. Белчев, який розповів учням про долю українського поета і прочитав уривок з поеми «Катерина». Під враженням від цього твору Вазов пізніше написав поему «Громада» (1880). Певний вплив Шевченка відчувається в поемах «Загорка» (1883), «У царстві самодив» (1884), у поезіях «Іванка» (1878), «Красуня» (1879), «Малина» (1880), «Затужив Бунарджик» (1882), «Пловдив» (1883), «Любену Каравелову» (1884).
Згадки про Тараса Шевченка, які трапляються у літературно-критичних працях Вазова — нотатці про Миколу Костомарова (надрукована у «Зібранні творів» Вазова (том 18, Софія, 1957)), рецензії (1885) на 15-ту книжку «Периодическо списание» («Періодичний журнал»), дорожніх нотатках «Поза Болгарією» (газета «Денница» («Ранкова зоря», 1891)), — свідчать про те, що він добре знав головні віхи життєвого і творчого шляху Шевченка. Український переклад поезії Івана Вазова здійснив Павло Грабовський, яка опублікована у збірці «З чужого поля» в 1895 році.
- Грабовський П. З чужого поля. — Львів: Накладом Костя Паньковського, 1895. — С. 100
- Апостол у небезпеці [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Від орала до «ура» [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Він молодий, здоровий, інтелігентний [Архівовано 25 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Деліорманська одіссея (укр.)
- Жалоба [Архівовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Мої зустрічі з Любеном Каравеловим [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- На гірській стежині [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Недавно (Особисті й історичні спогади про події 1876 року.) [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Останній день ХХ сторіччя [Архівовано 25 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Павле Фертиґ [Архівовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Підпалені снопи (Сцена, якої не описав Тургенєв) [Архівовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Повінь [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Прислуга [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
- У Івана Горбатого (Спогад) [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Урок [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Чистий шлях [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Вазов Іван. У ярмі. — Харків, 1930
- Вазов Іван. Під ігом. — Київ, 1950
- Вазов Іван. Поезії/З болг. переклав Дмитро Білоус//1973. — Журнал «Всесвіт», ч.5
- Вазов Іван. Поезії/З болг. переклав Дмитро Білоус//1980. — Журнал «Всесвіт», ч.1
- Іван Вазов. Болгарська мова (аудіо)
- Іван Вазов. Відгук скелі (аудіо)
- Іван Вазов. Сопот (аудіо)
- Іван Вазов. Вибрані поезії. Переклад — Дмитро Білоус. Виконання — Василь Білоцерківський (аудіо)
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://www.virtualtourist.com/travel/Europe/Bulgaria/Oblast_Grad_Sofiya/Sofia-379460/Things_To_Do-Sofia-Aleksander_Nevski_Cathedral-BR-2.html
- ↑ http://www.britannica.com/EBchecked/topic/624238/Ivan-Vazov
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118804057 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ http://www.lonelyplanet.com/travel-tips-and-articles/76194
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Вазов Іван Мінчев // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 222. — ISBN 966-692-578-8.
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
