Іващенко Олександр Венедиктович — Вікіпедія

Іващенко Олександр Венедиктович
Народився	2 квітня 1916(1916-04-02) місто Миколаїв Херсонської губернії
Помер	невідомо
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d] і перший секретар Миколаївського обкому КПУd
Партія	КПРС
Нагороди

Олександр Венедиктович Іващенко (нар. 2 квітня 1916(19160402), місто Миколаїв Херсонської губернії — ?) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання. Член ЦК КПУ в 1961—1966 р і 1971—1976 р. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 р.

Народився в родині службовця. З 1931 року працював слюсарем на Миколаївському суднобудівному заводі «Наваль». Одночасно навчався на робітничому факультеті.

У 1940 році закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут.

У 1940—1941 роках — майстер, завідувач групи механічного обладнання Миколаївського судноремонтного заводу, у 1941—1944 роках — начальник заводських лабораторій у містах Севастополі, Туапсе та Поті.

З березня 1944 року — заступник комісара одного із партизанських загонів у окупованому німцями Криму.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1944—1946 роках — 1-й секретар Севастопольського міського комітету ВЛКСМ.

У 1946—1947 роках — секретар комітету ЛКСМУ Чорноморського суднобудівного заводу імені Марті у місті Миколаєві. У 1947—1951 роках — суднобудівник, начальник металообробного цеху на Чорноморському суднобудівному заводі імені Марті. У 1951—1954 роках — партійний організатор (парторг) ЦК КПРС Чорноморського суднобудівного заводу імені Марті № 444.

У червні 1954 — 31 серпня 1961 року — секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.

31 серпня 1961 — січні 1963 р. — 1-й секретар Миколаївського обласного комітету КПУ. У січні 1963 — грудні 1964 р. — 1-й секретар Миколаївського промислового обласного комітету КПУ.

У грудні 1964 — 1965 р. — 2-й секретар Миколаївського обласного комітету КПУ.

У 1965—1970 роках — заступник міністра місцевої промисловості Української РСР; заступник голови Державного планового комітету Ради Міністрів Української РСР.

У 1970—1975 роках — завідувач відділу планових і фінансових органів ЦК КПУ.

У 1975—1986 роках — голова Українського територіального управління Державного комітету СРСР з матеріальних резервів.

Потім — на пенсії у місті Києві.

• два ордени Трудового Червоного Прапора (26.02.1958)
• орден Вітчизняної війни 2-го ст.
• орден Червоної Зірки
• медаль «За оборону Севастополя»
• медаль «За оборону Кавказу»
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (6.05.1966)

• (рос.)Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [Архівовано 22 січня 2016 у Wayback Machine.]