French
DeutschІвонн Барр — Вікіпедія
| Івонн Барр | |
|---|---|
англ. Yvonne Barr  | |
| Народилася | 11 березня 1932  Карлоу, Ірландська Вільна держава[1] |
| Померла | 13 лютого 2016 (83 роки) Мельбурн, Австралія |
| Країна |  Ірландія |
| Місце проживання | Карлоу Дублін Лондон Мельбурн |
| Діяльність | вірусологиня |
| Галузь | вірусологія |
| Alma mater | Лондонський університет (1966) |
| Науковий ступінь | доктор філософії[2] (1966) |
| Науковий керівник | Ентоні Епштейн |
| Заклад | Міддлсекський шриталь |
| Magnum opus | Вірус Епштейна-Барр |
Івонн Болдінг[3][4] (до шлюбу Барр[3], англ. Yvonne Barr; 11 березня 1932 — 13 лютого 2016) — вірусолог ірландського походження, співвідкривачка вірусу Епштейна — Барр (1964)[5].
Івонн Барр народилася в Ірландії[6]. Закінчила зоологічний факультет Трініті-коледжу в Дубліні з відзнакою[7]. Після закінчення навчання Барр обіймала кілька посад у ветеринарних і медичних дослідницьких лабораторіях Великої Британії та Канади.
У 1963 році Барр стала першою із двох асистентів англійського патолога і вірусолога Майкла Ентоні Епштейна, який отримав дослідницький грант від Національного інституту охорони здоров'я (NIH)[8].
Під час своїх аспірантських досліджень у Міддлсецькому шпиталі в 1964 році Барр разом зі своїм науковим керівником Ентоні Епштейном відкрила вірус Епштейна — Барр (EBV — Epstein-Barr virus)[9][10]. Перш ніж визначити його особливості, Епштейн, Барр і Берт Ачонг[en] опублікували свої попередні дослідження в журналі The Lancet[11]. Барр відіграла важливу роль у відкритті вірусу Епштейна — Барр, який також називають вірусом герпесу людини 4: вона підготувала зразки, які були використані для проведення експериментів[10].
У 1963 році вона приєдналася до команди Інституту патології Бленда Саттона медичної школи Міддлсецького шпиталю Лондонського університету. Барр закінчила Лондонський університет у 1966 році, здобувши ступінь доктора філософії[12][13].
Переїхавши до Мельбурна, Івонн Барр одружилася зі Стюартом Болдінгом (Stuart Balding) і народила двох дітей[14].
Івонн Барр померла в Мельбурні у віці 83 років[15].
- ↑ https://www.nytimes.com/2024/03/21/obituaries/yvonne-barr-overlooked.html
- ↑ біографія
- ↑ а б Yvonne Barr's video greeting at the EBV 50th anniversary conference in 2014
- ↑ Yvonne Balding Obituary. The Age. 19 лютого 2016. Процитовано 19 серпня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Barr, Yvonne M. (1932-) – People and organisations. Trove (англ.). Процитовано 11 лютого 2019.
- ↑ James, 2009: «Barr […] was born in Eire».
- ↑ James, D. Geraint (1 травня 2009). A chance meeting. QJM. 102 (5): 365—366. doi:10.1093/qjmed/hcn167. ISSN 1460-2725. PMID 19318370.
- ↑ Crawford, Dorothy H.; Rickinson, Alan; Johannessen, Ingólfur (2014). Cancer Virus: The Story of Epstein-Barr Virus. OUP Oxford. с. 29–30. ISBN 9780199653119.
- ↑ Encyclopedia of Australian Science. Процитовано 27 грудня 2013.
- ↑ а б McGrath, Paula (6 квітня 2014). Cancer virus discovery helped by delayed flight. BBC News. Процитовано 4 листопада 2015.
- ↑ Clinical Virology Manual, Fifth Edition: Chapter 28: Epstein-Barr Virus. Washington, DC: ASM Press. 2016. с. 387—398. doi:10.1128/9781555819156.ch28.
- ↑ Encyclopedia of Australian Science. Процитовано 27 грудня 2013.
- ↑ Barr, Yvonne M. - Biographical entry - Encyclopedia of Australian Science. web.archive.org. 12 грудня 2021. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ Yvonne Balding Death Notice - Melbourne, Victoria | The Age. tributes.theage.com.au. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ Yvonne Balding Obituary. The Age. 19 лютого 2016. Процитовано 19 серпня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)