Івотська волость — Вікіпедія
Івотська волость | ||||
Центр | Івот | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 31 406 (1885) | |||
Населення | 15 270 осіб (1885) | |||
Густота | 44.5 осіб / км² | |||
Івотська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Івот.
Станом на 1885 рік складалася з 17 поселень, 23 сільських громад. Населення — 15 270 осіб (7385 чоловічої статі та 7885 — жіночої), 2251 дворове господарство[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 20873 | 13867 |
Приватної власності | 9417 | 4485 |
Казенної власності | 907 | — |
Іншої власності | 209 | 104 |
Загалом | 31406 | 18456 |
Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:
- Івот — колишнє державне село при річках Івот і Лопатин за 15 верст від повітового міста, 2703 особи, 442 двори, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок, 4 лавки, 20 вітряних млинів, 2 крупорушки.
- Антонівка — колишнє державне село при річці Івотка, 1113 осіб, 182 двори, православна церква, 3 постоялих будинки.
- Богданівка — колишнє державне й власницьке село при річці Шостка, 1528 осіб, 176 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка.
- Каліївка — колишнє державне й власницьке село при озері Довгому, 951 особа, 152 двори, православна церква, кузня, 20 вітряних млинів, крупорушка.
- Остроушки — колишнє державне й власницьке село при річці Івотка, 602 особи, 92 двори, 2 вітряних млини, крупорушка.
- Пирогівка — колишнє власницьке село при річці Десна, 464 особи, 65 дворів, православна церква.
- Погріби — колишнє державне село при річці Десна, 723 особи, 113 дворів, православна церква, 3 вітряних млини, крупорушка.
- Прокопівка — колишнє державне й власницьке село при річці Торкна, 1103 особи, 189 дворів, православна церква, постоялий будинок, 11 вітряних млини.
- Свірж — колишнє власницьке село при струмкові, 519 осіб, 72 двори, православна церква, водяний і вітряний млини, крупорушка, винокурний завод.
- Хроміївка — колишнє державне й власницьке село при озері, 2647 осіб, 381 двір, православна церква, школа, 2 постоялих двори, постоялий будинок, крупорушка.
- Шатрище — колишнє власницьке село при річці Ключища, 2073 особи, 357 дворів, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, вітряний млин, 2 крупорушки, маслобійний завод, 2 лавки, щорічний ярмарок.
1899 року у волості налічувалось 23 сільських громади, населення зросло до 20 041 осіб (10 109 чоловічої статі та 9932 — жіночої)[3].
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 92-93 (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 116 (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 277)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |