Ігнатьєв Микола Павлович — Вікіпедія

Ігнатьєв Микола Павлович
рос. Николай Игнатьев
Народився	17 (29) січня 1832[1] або 17 січня 1832(1832-01-17)[2]  Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	20 червня (3 липня) 1908[1] (76 років)  Круподеринці, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Поховання	Круподеринці
Країна	Російська імперія
Національність	росіяни
Діяльність	дипломат, політик
Alma mater	Пажеський корпус
Знання мов	російська[1]
Членство	Грецьке філологічне товариство Константинополяd
Титул	граф[d]
Посада	посол, Міністр внутрішніх справ Росіїd, голова, член Державної ради Російської імперії[d] і Representative of the Russian Empire to Chinad
Військове звання	генерал від інфантерії
Конфесія	православ'я
Рід	Ignatyev familyd
Батько	Павло Миколайович Ігнатьєвd
Мати	Mariya Ignatyevad
Брати, сестри	Ігнатьєв Олексій Павлович
У шлюбі з	Yekaterina Ignatyevad
Діти	Ігнатьєв Павло Миколайович (міністр освіти), Nikolai Ignatevd і Ігнатьєв Олексій Миколайович
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Ігнатьєв Микола Павлович (нар. 17 (29) січня 1832(18320129), Санкт-Петербург, Російська імперія — 20 червня (3 липня) 1908, c. Круподеренці, Київська губернія, Російська імперія) — граф, російський генерал від інфантерії (з 1878 року). Син П. М. Ігнатьєва.

У 1864—1877 посол у Константинополі. Учасник підготовки Сан-Стефанського мирного договору 1878. В 1881—1882 міністр внутрішніх справ. Міністерством Ігнатьєва 3 травня 1882 року були видані тимчасові правила про євреїв, незабаром після того, як єврейські погроми, що розпочалися в Єлисаветграді 15 квітня 1881 року, охопили сім губерній. З 1884 року Ігнатьєв президент товариства для сприяння російській промисловості і торгівлі, з 1888 року — президент слов'янського благодійного товариства.

Син Миколая Ігнатьєва — Володимир загинув у 26 річному віці у Цусімському бою. Інші сини — Павло та Олексій були київськими губернаторами.

Павло служив як останній міністр освіти за правління Миколи II. Його онук Георгій Павлович (Джордж) Ігнатьєв став канадським дипломатом, і його правнук Майкл Ігнатьєв — канадський політик.

• І. М. Романюк. Ігнатьєв Микола Павлович [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 411. — ISBN 966-00-0610-1.
• О. Л. Скрябін. Ігнатьєв Микола Павлович [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

• http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pam/2008_8/19.htm

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.