French
DeutschІгнатій Сінгалевич — Вікіпедія
| Ігнатій Сінгалевич | |
|---|---|
| Народився | 5 квітня 1773 Буцнів, Тернопільський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Габсбурзька монархія |
| Помер | 20 січня 1854 (80 років) Львів, Австрійська імперія |
| Країна | .svg){kind=small} Габсбурзька монархія Австрійська імперія |
| Місце проживання | Бучач Крехів Львів |
| Діяльність | ієромонах, педагог, ігумен |
| Заклад | Бучацька головна школа |
| Посада | директор Бучацької головної школи |
| Термін | 1814—1839 |
| Конфесія | Українська греко-католицька церква |
| Нагороди |  |
Ігнатій Сінгалевич (також Гнат Сінґалевич, хресне ім'я Іван; 5 квітня 1773, Буцнів — 20 січня 1854, Львів) — український церковний діяч, ієромонах-василіянин, педагог, довголітній директор Бучацької головної школи (1814—1839).
Іван Сінгалевич народився 5 квітня 1773 року в селі Буцнів Тернопільського циркулу[1], нині Тернопільський район однойменної області.
14 вересня 1804 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Добромильський монастир, де через рік 14 вересня склав вічні обіти. Ієрейські свячення прийняв у 1808 році і отримав призначення до Бучацького монастиря на посаду катехита в тамтешній головній школі. 1814 року призначений директором головної школи і на цій посаді працював до 1839 року.[2] Його учнями в Головній школі були Аґенор Ґолуховський, майбутній намісник Галичини, і Лукаш Баранецький, що став львівським римо-католицьким архиєпископом.[1] Упродовж 1839—1846 років о. Сінгалевич був на служінні в Крехівському монастирі, з них у 1841—1843 (до 1 лютого)[3] роках був ігуменом монастиря, а потім вікарієм. З 1846 до 1854 року — ігумен монастиря святого Онуфрія у Львові.[2]
Помер 20 січня 1854 року у Львові.
- ↑ а б в X. M. Wspomnienie pośmiertne [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Telegraf, nr 14 za 1 lutedo 1854 [Dodatek do Telegrafa nr 14]. — S. 118.
- ↑ а б Singalevyč Ihnatij Ivan // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 540. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ Шкраб'юк П. Крехів: дороги земні і небесні… — С. 137, 387.
- Дуда І. Сінґалевич Гнат [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 559. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Лукань Р. ЧСВВ. Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 759—772.
- Шкраб'юк П. Крехів: дороги земні і небесні. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Видавництво Отців Василіян «Місіонер», 2002. — 415 с. — ISBN 966-658-033-0.
- Сінґалевич (2) Гнат // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1933. — Т. 3 : С – Я. — С. 97-98. — 676 с.
- X. M. Wspomnienie pośmiertne [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Telegraf, nr 14 za 1 lutedo 1854 [Dodatek do Telegrafa nr 14]. — S. 118—119. (пол.)
- Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — 1008 с. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
 | Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
