Іда Австрійська — Вікіпедія
Іда Австрійська | |
---|---|
нім. Ida von Österreich | |
Народилася | 1060 |
Померла | 1101[1] Ереглі, Конья, Туреччина |
Країна | Австрійське маркграфство |
Діяльність | політична діячка, female crusader |
Рід | Бабенберги |
Батько | Ratpoto IV de Chamd[2] або Tiemo von Formbachd |
Мати | NN von Braunschweigd[3] або Mathilded |
Брати, сестри | Matilda of Swabiad, Rapoto V of Bavariad, Ulrich von Passaud і Hermann von Vohburgd |
У шлюбі з | Леопольд II |
Діти | Леопольд III, Helbirga of Austriad, Elisabeth of Austriad, Ida of Babenbergd, Sophia Babenbergd[2] і Euphemia of Austriad |
Іда Австрійська (Іта, en. Ida von Ratelberg, близько 1055–1101) або Іда Форнбах-Рательнбергська — маркграфиня-консорт Австрії, дружина маркграфа Австрії Леопольда II. Імовірно дочка Рапота IV, графа Шам з Пассау і Матильди Кастл або Тьємо II, графа Форнбах.
Після смерті чоловіка красуня-маркграфиня і багатодітна мати, яка мала прекрасне здоров'я і фізичну підготовку, вступила в третю армію хрестоносців у 1101, що прямувала в Палестину через Німеччину, Балкани і Константинополь. В неї входили південнофранцузькі і південнонімецькі лицарі під керівництвом герцога Гильйома IX Аквітанського, Гуго Великого, графа де Вермандуа (1101), герцога Вельфа IV Баварського (1102) та архієпископа Тьємо Зальцбурзького.
У Болгарії їм відмовили в проході через Адріанополь. Ця армія не була дисциплінованою, була обтяжена небоєздатними паломниками і налічувала від шістдесяти до півтораста тисяч чоловік. Вони зробили важкий перехід по Малій Азії, від голоду і спраги втратили багато людей.
При Гераклеї (Іраклії) на початку вересня 1101 вони потрапили в засідку султана Рума Килич-Арслана I (1107), були оточені і розбиті. Тільки Гільйом Аквітанський, Вельф Баварський і шість чоловік зранені, виснажені, в лахмітті досягли Антіохії.
Іда Австрійська мабуть була вбита в цій сутичці, або потрапила в полон і була відправлена в Хорасан. Згідно пізньої легенди, вона жила в гаремі.
Чоловік з 1065 р. Леопольд II Гарний (1050–1095), з 1065 р. маркграф Австрії, син Ернста з династії Бабенбергів й першої дружини Адельхейди Мейсенської (Веттіни). В них народилося семеро дітей:
- Єлизавета, чоловік з 1090/1100 р. Отокар II, маркграф Штирії.
- Юдиф.
- Іда, чоловік Люпольд, маркграф Моравії.
- Герберга, чоловік Борживій II, герцог Богемії.
- Леопольд III Святий (Люпольд, 1080–1136), з 1095 р. маркграф Австрії. 1-ша дружина (до 1105) донька Вальгуна Пергського; 2-га дружина з 1106 р. Агнеса Вайблінгенська (1072–1143), вдова Фрідріха I Гогенштауфена, герцога Швабії та дочка імператора Генріха IV від 1-ї дружини Берти Савойської. Мали вісімнадцять дітей.
- Софія, 1-й чоловік як Генріх II (1122), герцог Каринтії; 2-й чоловік з 1128 р. Зігхард XI, граф Бургхаузен.
- Євфімія, чоловік Конрад фон Тенлінг, граф Пейлштейн.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1018793275 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- Заборов М. А. Крестоносцы на Востоке.
- Перну Режин. Крестоносцы, Биб-ка истории Гумер.
- Ришар Жан. Латино-Иерусалимское королевство. — СПб., Евразия, 2002.
- Успенский Ф. И. История Крестовых походов, Биб-ка истории Гумер.
- Федоров-Давыдов А. А. Крестовые походы. — АСТ-Москва, 2008.
- http://fmg.ac/Projects/MedLands/AUSTRIA.htm [Архівовано 6 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- http://fmg.ac/Projects/MedLands/BAVARIAN%20NOBILITY.htm#ItaRatelbergdied1101MLeopoldIIAustria [Архівовано 20 квітня 2012 у WebCite]
- Елена Сизова. Алиенора де Пуату Аквитанская и ее семья как создатели европейской куртуазности. Историко-искусствоведческий портал "Монсальват". Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 30 липня 2010.
- https://web.archive.org/web/20030613104238/http://enoth.narod.ru/Crusades2/Zaborov02_13.htm
- http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Pernoud/05.php [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]