Ізонітрили — Вікіпедія

Ізонітри́ли, також ізоціані́ди (рос. изонитрилы [изоцианиды], англ. isonitriles [isocyanides]) — органічні сполуки, ізомери нітрилів із загальною формулою RNC або RN⁺≡C^-.

В групі CN обидва атоми знаходяться в sp-гібридизації. Група має виражені осно́вні властивості. Такі сполуки термічно ізомеризуються до нітрилів.

Ізонітрили стійкі в лужному середовищі. Приєднання електрофілів, а також нуклеофілів у них відбувається за атомом C. Вони гідролізуються до амінів, окиснюються до ізоціанатів, а під дією сірки перетворюються в ізотіоціанати.

• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.