French
DeutschІкла — Вікіпедія
| Ікло | |
|---|---|
 Собаче ікло подовжене та загострене, тому виділяється серед інших зубів | |
 Постійні зуби правої половини нижньої зубної дуги людини, вигляд зверху | |
| Деталі | |
| Ідентифікатори | |
| Латина | dentes canini |
| Анатомія Грея | subject #242 |
| MeSH | D003481 |
| TA98 | A05.1.03.005 |
| TA2 | 907 |
| FMA | 55636 |
| Анатомічна термінологія | |
1. Верхня губа (лат. Labium superius)
2. Ясна (лат. Gingiva)
3. Тверде піднебіння (лат. Palatum durum)
4. М'яке піднебіня (лат. Palatum molle)
5. Язичок (лат. Uvula palatina)
6. Піднебінний мигдалик (лат. Tonsilla palatina)
7. Перешийок горла (лат. Isthmus faucium)
8. Великі корінні зуби (лат. Dentates molares)
9. Малі корінні зуби (лат. Dentates premolares)
10. Ікла (лат. Dentes canini)
11. Різці (лат. Dentes incisivi)
12. Язик (лат. Lingua)
Ікла — конусоподібні зуби, які служать для розривання й утримання їжі.
У людей й інших ссавців ікла розташовуються між різцями та корінними зубами.
Крім участі в травній системі, ікла також використовуються тваринами для оборони.
У отруйних змій ікла порожнисті усередині і використовуються для виділення отрути а з отруйних залоз.
У людини 4 ікла, по два на кожній щелепі. Це треті зуби від середньої лінії, які завершують фронтальну групу зубів. Ікла щодо різців подовжені[1]. Вони мають списоподібну коронку, з потовщенням у вигляді поздовжнього вестибулярного валика. Ікла також забезпечують підтримання каркаса для колового м'яза рота.
Антропометрична точка, яка відповідає вершині рвущого горбка ікла називається канінон (лат. caninon).
Ікла рідше уражаються карієсом, ніж жувальні зуби через те, що на їх поверхні немає ямок, поглиблень і інших нерівностей, в яких би накопичувалися залишки їжі, а також через товстіший шар дентину.
В Стародавній Греції в кінці бронзової доби з іклів дикого кабана виготовляли шоломи.
Ікла використовувалися різними народами як амулети, обереги і в магічній практиці. Ікла підвішували до колиски хлопчика, щоб виховати в ньому мужність.
- ↑ Терміни стоматології. Архів оригіналу за 11 липня 2009. Процитовано 16 травня 2012. [Архівовано 2009-07-11 у Wayback Machine.]
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
 | В іншому мовному розділі є повніша стаття Canine tooth(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
