Ілля Ярославич — Вікіпедія

Ілля́ Яросла́вич (д.-рус. Ильꙗ Ꙗросла́вицъ; ? — 1020^[1]) — князь новгородський (1019—1020)^[1]. Представник династії Рюриковичів. Син великого київського князя Ярослава Мудрого і його першої дружини Анни.

Ілля згадується лише в Новгородському літописі молодшого ізводу: «А се по святомъ крещении, о княжении киевьстѣмъ…» перед посадником Костянтином Добриничем і князем Володимиром Ярославичем:

И родися у Ярослава сынъ Илья, и посади в Новѣгородѣ, и умре. И потомъ разгнѣвася Ярославъ на Коснятина, и заточи и; а сына своего Володимира посади в Новѣгородѣ^[2].

---

І родився в Ярослава син Ілля, і посади в Новгороді й умер. І потім розгнівався Ярослав на Костянтина, і заточив його; а сина свого Володимира посадив у Новгороді.

На думку Олександра Назаренка був новгородським князем з серпня 1018 до 1019/1020 року^[3]. Близького датування дотримується Леонтій Войтович — 1019—1020 роки^[1]. Валентин Янін відносить княжіння до 1030—1034 років^[4].

Назаренко також виснув гіпотезу, що Ілля був «сином короля Русі», жінкою якого була Естрід (Маргарита) Данська (від її шлюбу з ярлом Ульвом веде початок династія Естрідсенів, що правили в Данії). Тоді шлюб, на його думку, міг бути укладений лише близько 1019 року^[3].

В існуванні Іллі сумнівається багато істориків. Зокрема Олексій Карпов вважав, що Ілля — це хрещене ім'я іншого сина Ярослава, новгородского князя Володимира. Проте, якщо Ілля справді існував, він міг народитися лише від гіпотетичного першого шлюбу Ярослава Мудрого з Анною, яка згадується у хроніці Тітмара Мерзебурзького під 1018 роком. Згідно з цією хронікою, вона потрапила в полон до Болеслава I Хороброго, що здійснив напад на Київ, де знаходилися «мачуха названого короля, його дружина і 9 сестер»^[5]. З Інгігердою Ярослав одружився лише 1019 року.

Можливо в Іллі було інше язичницьке ім'я, яке до нас не дійшло.

• Батько: Ярослав Мудрий, великий князь київський.
• Мати: Анна

• Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), Т.9. VIII. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью. Санкт-Петербург, 1862.
• Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
• Древняя Русь в свете зарубежных источников [Архівовано 13 грудня 2012 у Wayback Machine.] / под ред. Е. А. Мельниковой. — М.: Логос, 1999. ISBN 5-88439-088-2
• Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки, культурных, торговых, политических отношений IX–XII веков. — М.: Языки Русской Культуры, 2001. ISBN 5-7859-0085-8
• Карпов А. Ю. Ярослав Мудрый (Жизнь замечательных людей; Вып. 1008 (808)). — М.: Молодая гвардия, 2004. ISBN 5-235-02435-4