Іллінський заказник — Вікіпедія
51°24′59″ пн. ш. 29°30′43″ сх. д. / 51.41633333° пн. ш. 29.51197222° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Київська область, Поліський район |
Найближче місто | смт Красятичі |
Площа | 2000 га |
Засновано | 2007 р |
Оператор | Державний департамент-адміністрація зони відчуження |
Число відвідувачів | - на рік |
Іллі́нський зака́зник — гідрологічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Поліського району Київської області, на північний схід від смт Вільча.
Площа 2000 га. Створений 25 лютого 1980 року[1]. Підпорядкований Державному департаменту-адміністрації зони відчуження.
У заказнику охороняються болотно-лісовий масив у долині та заплаві річки Іллі. Рослинність типова для північної частини Київського Полісся. На підвищених ділянках переважають соснові ліси, є ділянки дібров. На знижених місцях вони змінюються сфагновими та березовими болотами. Заплавні ділянки вкриті переважно лісовими болотами з вільхою та вербою. У трав'яному покриві домінують очерет, комиш лісовий, осока. Трапляється рідкісні рослини — любка дволиста, коручка чемерникоподібна, занесені до Червоної книги України, а також реліктовий вид — папороть страусове перо.
Тваринний світ характерний для Полісся. З рідкісних видів трапляються лелека чорний і змієїд, занесені до Червоної книги України. Також у межах заказника існує кілька поселень бобрів.
- ↑ Постанова Ради Міністрів УРСР №132 від 25.02.80
- Іллінський заказник [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона/ Під. заг. ред. Т.Л.Андрієнко. – Київ: Фітосоціоцентр, 2006. – 316 с.