French
DeutschІльєнко Володимир Дмитрович — Вікіпедія
| Ільєнко Володимир Дмитрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 16 квітня 1945 Бурти, Кагарлицький район, Київська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Помер | 28 квітня 2021 (76 років) | |||
| Діяльність | актор | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
| | ||||
Володимир Дмитрович Ільєнко (16 квітня 1945, с.Краснопілка, нині у складі с. Бурти Кагарлицький район Київська область — 28 квітня 2021[1]) — український актор театру та кіно, заслужений артист України (1997).
У 1969 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (курс народного артиста України Миколи Рушковського). З 1978-го року, з моменту його заснування, працював у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, на сцені якого зіграв більше 50 ролей.
- 1979 — «Высшая точка — любовь» — Ліньов, член парткому
- 1979 — «Турбота» — Криниця, Дробиш
- 1979 — «Драма у вчительській» — Савелій Григорович
- 1979 — «Сержанте, мій постріл перший» — Чекумаєв
- 1979 — «Мені 30 років» — Іванов
- 1981 — «Молва» — Терентій Пасинков
- 1982 — «Любов під в'язами» — Сімеон
- 1982 — «Настасья Пилипівна» — Фердищенко
- 1982 — «Правда пам'яті» — Левченко
- 1982 — «Жарт диявола» — Клинов
- 1983 — «Закон вічності» — Професор, Тамада, Жонглер, Гервасі, Бандаладзе
- 1983 — «Третій» — Майор
- 1983 — «Манон Леско» — Сіннеле
- 1984 — «Агент 00» — помічник Головного шефа
- 1984 — «Гамлет» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Едуард Митницький — Гільденстерн
- 1985 — «Готель „Асторія“» — Рубльов
- 1985 — «Чайка» — Шамраєв
- 1985 — «П'ять романсів в старому домі» — Леонід
- 1986 — «Оптимістична трагедія» — Боцман
- 1987 — «Відображення кохання» — Березовський
- 1987 — «Блондинка» — Філімонов
- 1987 — «Спортивні сцени 1981 року» — Незнайомець
- 1988 — «Скамійка» — Він
- 1988 — «Остання ніч Сократа» — Охоронець, він же Сократ
- 1988 — «Собаче серце» — Репортер, Товстий
- 1988 — «Я завжди твоя наречена» — Фронтовик
- 1989 — «Поліція» — Сержант поліції
- 1990 — «Острів скарбів» за романом Р.-Л. Стівенсона — Ізраель Хендс
- 1991 — «Полонений тобою» — Іванов, він же Цу Сяо
- 1991 — «Флоранс була шатенкою» за п'єсою «За зачиненими дверима» Ж.-П. Сартра — Коридорний
- 1991 — «Дитина до листопада» — Віктор
- 1992 — «Наречений з Єрусалиму» за п'єсою «Важкі люди» Й. Бар-Йосефа — Еліезер Вайнгартен
- 1993 — «Каприз принцеси» — Лісовик
- 1995 — «Майн Кампф, або Шкарпетки у кофейнику» — Хіммшлист
- 1996 — «Дура» — Лабланш, Кардиналь
- 1997 — «Живий труп» — Судовий слідчий
- 1997 — «Любов до трьох апельсинів» — Моргана, Дерево
- 1998 — «Рогоносець» — Граф
- 1999 — «Вічний чоловік» — Захльобінін
- 2001 — «Сильвія» — Том
- 2002 — «Одриуження» — Яєчня
- 2003 — «Корсиканка» — Бертран
- 2003 — «Таємниця пристрасті пекучої» за п'єсою «Романтики» Е. Ростана — Паскіно
- 2004 — «Торгівці гумою» — Йоханан Цингербай
- 2004 — «Вишневий сад» — Фірс
- 2005 — «Ромео та Джульєтта» — Монтеккі
- 2008 — «Не все коту масляня» — Єрміл Зотович Ахов
- 1995 — Острів любові (телесеріал) — Коля, чоловік Валерії
- 2002 — Під дахами великого міста — Трофімов
- 2005 — ПтахоLOVE (короткометражний фільм)
- 2006 — Повернення Мухтара–3 (телесеріал) — Герасим
- 2007 — Серцю не накажеш (телесеріал) — епізод
- 2009 — Полювання на Вервольфа — Отець Лука
- Офіційний сайт Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (рос.) [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Сайт Kino-Teatr.ru (рос.) [Архівовано 20 травня 2013 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |