Інвагінація — Вікіпедія
Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2014) |

Інвагіна́ція — вгинання частини стінки бластули (бластодерми) всередину зародка. Один зі способів утворення гаструли з порожниною — гастроцілем, що сполучена із зовнішнім середовищем отвором — бластопором. Краї бластопора називаються його губами.
Оскільки при інвагінації механічна цілісність стінки бластули не порушується, очевидно, що закручування дна бластули має супроводжуватися значним зміщенням клітинного матеріалу бічних стінок у вегетативному напрямі (вегетопетально). Вегетопетальні рухи того шару, який в цей час ще знаходиться на поверхні гаструли, називають епіболією (обростанням).
Матеріал, що залишився на поверхні зародку після завершення інвагінації (гаструляції в цілому), називається зовнішній зародковий листок, або ектодерма. Матеріал, що занурився всередину, містить крім ентодерми — внутрішнього зародкового листка, ще й матеріал майбутнього середнього зародкового листка — мезодерми, який потім відділяється від ентодерми. Лише у кишковопорожнинних цей матеріал являє собою чисту ентодерму.
- Л. В. Белоусов «Основы общей эмбриологии»
![]() | Це незавершена стаття з біології розвитку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() | Це незавершена стаття з гістології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() | Це незавершена стаття з фізіології тварин. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |