Інгрід Мартінс — Вікіпедія

Інгрід Мартінс
ГромадянствоБразилія Бразилія
Місце проживанняРіо-де-Жанейро
Дата народження22 серпня 1996(1996-08-22)[1] (28 років)
Місце народженняРіо-де-Жанейро, Бразилія
Робоча рукаправа (дворучний бекхенд)
Призові, USD318 831[2]

Одиночний розряд

Матчів в/п130–110 (54.2%)
Титулів0 WTA, 4 ITF
Найвища позиція448 (31 січня 2022)

Парний розряд

Матчів в/п177–138 (56.2%)
Титулів2 WTA, 3 WTA Challengers
Найвища позиція47 (6 листопада 2023)
Мейджори
Австралія1к (2024)
Ролан Гаррос2к (2023)
Вімблдон3к (2023)
США1к (2023)
Інші парні турніри
Востаннє картку оновлено: 4 листопада 2024

Інгрід Гамарра Мартінс (порт. Ingrid Gamarra Martins) — бразильська тенісистка, що здебільшого спеціалізується на парній грі.

Фінали турнірів WTA

[ред. | ред. код]

Парний розряд: 3 (2 титули)

[ред. | ред. код]
Легенда
Grand Slam
WTA 1000
WTA 500
WTA 250 (2–1)
За поверхнею
Хард (1–0)
Грунт (0–1)
Трава (1–0)
Килим (0–0)
Результат В–П Дата Турнір Статус Поверхня Партнерка Супротивниці Рахунок
Поразка 0–1 Травень 2023 Rabat Grand Prix, Марокко WTA 250 Ґрунт Білорусь Лідія Морозова США Сабріна Сантамарія
Росія Яна Сізікова
6–3, 1–6, [8–10]
Перемога 1–1 Січ 2023 Bad Homburg Open,
Німеччина
WTA 250 Трава Білорусь Лідія Морозова Японія Ері Ходзумі
Румунія Моніка Нікулеску
6–0, 7–6(7–3)
Перемога 2–1 Лис 2024 Merida Open,
Мексика
WTA 250 Хард США Квінн Глісон Бельгія Магалі Кемпен
Бельгія Лара Сальден
6–4, 6–4

Фінали турнірів WTA Challenger

[ред. | ред. код]

Парний розряд: 4 (2 титули)

[ред. | ред. код]
Результат В–П Дата Турнір Поверхня Партнерка Супротивниці Рахунок
Перемога 1–0 Лис 2022 Montevideo Open,
Уругвай
Грунт Бразилія Луїза Стефані США Квінн Глісон
Франція Еліксан Лешемія
7–5, 6–7(6–8), [10–6]
Поразка 1–1 Тра 2024 Parma Open, Італія Грунт Франція Еліксан Лешемія Казахстан Анна Даніліна
  Ірина Хромачова
1–6, 2–6
Поразка 1–2 Сер 2024 Barranquilla Open,
Колумбія
Хард США Квінн Глісон США Джессіка Фаїлла
Японія Кувата Хіроко
6–4, 6–7(2–7), [7–10]
Перемога 2–2 Вер 2024 Montreux Ladies Open,
Швейцарія
Грунт США Квінн Глісон Аргентина Марія Карле
Швейцарія Зімона Вальтерт
6–3, 4–6, [10–7]

Посилання на джерела

[ред. | ред. код]