Інженерна геодинаміка — Вікіпедія

Інженерна геодинаміка — науковий напрям інженерної геології, що вивчає морфологію, механізм, геологічні причини і просторово-часові закономірності розвитку в геологічному середовищі природних і антропогенних (інженерно-геологічних) геологічних процесів у зв'язку зі здійсненням і плануванням інженерно-господарської діяльності.

Геодинамічні явища і процеси — зсуви, селі, обвали, осипи, абразія, ерозія — досліджуються під час інженерно-геологічної зйомки з метою визначення як ступеня їх небезпеки, так і проведення заходів боротьби з ними. Під час їх вивчення необхідно обстежити існуючі споруди для виявлення їхнього стану в процесі експлуатації, тобто одержати відомості про величину та характер просідань основ під фундаментами, про усталеність ухилів, дорожніх виїмок, насипів, кар'єрів, підпірних стінок, мостів, стінок каналів тощо.

Література

[ред. | ред. код]
  • Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.