Інтернет у Кенії — Вікіпедія

Інтернет у Кенії досить широко розповсюджений, інтернет-кафе туристи можуть знайти майже у всіх містах країни. У Кенії працює багато інтернет-провайдерів. Доступ до мережі можна отримати і в багатьох готелях.

Домен верхнього рівня Кенії: .ke[1]

Динаміка числа користувачів Інтернету:

  • 8,57 млн користувачів, 38-е місце в світі; 20,59 % населення, 129-е місце в світі (2012)[2][3];
  • 4,0 млн користувачів, 59-е у світі (2009)[1];
  • 3,0 млн користувачів (2008);
  • 500 тисяч користувачів (2002).
  • Фіксований широкосмуговий доступ: абсолютний показник — 43013 абонентів, 115-й у світі; відносно чисельності населення — 0,1 % населення, 167-е місце в світі (2012)[2][4]
  • Бездротовий широкосмуговий доступ: абсолютний показник — 954 896 абонентів, 72-й у світі; відносно чисельності населення — 2,2 % населення, 124-е місце в світі (2012)[5]
  • Інтернет-хостів: 71018 хостів, 78-е місце в світі (2012)[1]

IPv4: виділено 1,7 млн адрес, 68-е місце у світі, менше 0,05 % від світового обсягу, 38,5 адреси на 1000 осіб (2012)[6].

Інтернет-провайдери: 65 провайдерів (2001).

Інтернет-цензура

[ред. | ред. код]

Відповідно до звітів Freedom House, Кенія була оцінена як «частково вільна» країна для користувачів Інтернету з рейтингами 34 і 32 2009 і 2011 року відповідно (рейтинг «невільних» країн починається з рейтингу 60)[7]. 2012 і 2013 року рейтинг покращився до «вільної» з рейтингами 29 і 28 відповідно[8].

Уряд Кенії не використовує технічну або адміністративну цензуру для обмеження доступу до Інтернету, але доступ обмежений у сільській місцевості через відсутність комунікаційної інфраструктури[9]. Громадяни країни можуть висловлювати свої погляди через Інтернет, зокрема електронною поштою, і можуть отримати доступ до широкого спектра думок, включно з сайтами BBC, CNN, і кенійської газети Daily Nation[10].

У січні 2009 року уряд Кенії прийняв Communications Amendment Act, згідно з яким будь-яка особа, яка публікує, передає або сприяє публікації в електронній формі непристойної інформації, скоює злочин. Закон також описує інші види незаконного використання інформаційно-комунікаційних технологій. Відповідно до Communications Amendment Act, державна Комісія зв'язку Кенії[en], а не незалежна Рада зі ЗМІ Кенії, відповідає за регулювання як традиційних, так і інтернет-ЗМІ[10].

У липні 2009 року уряд Кенії оголосив, що всі користувачі стільникових телефонів повинні повідомити державним органам своє ім'я та ідентифікаційний номер. Це правило також поширюється на громадян, які входять в Інтернет зі стільникових телефонів[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в The World Factbook. Архів оригіналу за 31 серпня 2020. Процитовано 2 січня 2020. [Архівовано 2020-08-31 у Wayback Machine.]
  2. ↑ а б Calculated using penetration rate and population data from «Countries and Areas Ranked by Population: 2012» [Архівовано 30 червня 2011 у Wayback Machine.], Population data, International Programs, U.S. Census Bureau, retrieved 26 June 2013
  3. ↑ «Percentage of Individuals using the Internet 2000—2012» [Архівовано 9 лютого 2014 у Wayback Machine.], International Telecommunications Union (Geneva), June 2013, retrieved 22 June 2013
  4. ↑ «Fixed (wired)-broadband subscriptions per 100 inhabitants 2012» [Архівовано 10 липня 2017 у Wayback Machine.], Dynamic Report, ITU ITC EYE, International Telecommunication Union. Retrieved on 29 June 2013.
  5. ↑ «Active mobile-broadband subscriptions per 100 inhabitants 2012» [Архівовано 10 липня 2017 у Wayback Machine.], Dynamic Report, ITU ITC EYE, International Telecommunication Union. Retrieved on 29 June 2013.
  6. ↑ Population [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.], The World Factbook, United States Central Intelligence Agency. Accessed on 2 April 2012. Note: Data are mostly for 1 July 2012.
  7. ↑ https://web.archive.org/web/20110423033745/http://www.freedomhouse.org/images/File/FotN/Kenya2011.pdf#.Ux2xBIXizic
  8. ↑ «Country Report: Kenya» [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.], Freedom on the Net 2013, Freedom House, April 2011
  9. ↑ а б «Human Rights Report: Kenya 2010» [Архівовано 20 січня 2012 у Wayback Machine.], Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor, U.S. Department of State, 8 April 2011.
  10. ↑ а б «Country Report: Kenya», Freedom on the Net 2011, Freedom House, April 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інтернет_у_Кенії&oldid=44051214