Інтимна лірика — Вікіпедія

Лірика інтимна (франц. intime, від intimus — найглибший, потаємний) — умовна назва ліричного твору, в якому провідним є мотив любовної пристрасті і розкривається широкий діапазон душевних переживань, втаємничення заповітної істини, пов’язаної з історією кохання. Таку лірику ще називають любовною, вона належить до вічних у світовій літературі. Взірцем інтимної лірики визнано поетичні твори Данте, Ф. Петрарки, Гафіза, І. Франка, В. Сосюри та інших.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Український Декамерон : Дияволиця. Новели. Повість — Книга 1. / Упоряд. Р. Піхманець. — К.: Фірма «Довіра», 1993. — 398 с. ISBN 5-85154-033-8. (антологія творів класичної української любовно-еротичної лірики)