Іосиф (митрополит Київський) — Вікіпедія
Іосиф | |
---|---|
Народився | 12 століття |
Помер | 1240 |
Діяльність | священник |
Суспільний стан | духовенство |
Посада | митрополит і Митрополит Київський і всієї Русі[d] |
Йосиф,[1] також Іо́сиф I (? — 1240?) — Митрополит Київський і всієї Руси.
Останній Київський митрополит домонгольської доби. До призначення на Київську Митрополію був єпископом у Нікеї.
Місцеві відомості про нього після монголо-татарської навали не збереглися, можливо, він перебрався у Візантію.
Не пізніше 1243 митрополитом київським був поставлений Кирило II. Є, однак, документальні свідчення, що 1244 року як нібито глава Руської православної церкви перед Римською курією, а наступного 1245 перед I Ліонським собором католицької церкви з інформацією про монголів виступав митрополит Петро Акерович.
- ↑ Паславський І. Галицький єпископ Петро — ставленик і дипломат Данила Романовича / Український історичний журнал. — К., 2013. — № 5 (512) (вересень-жовтень). — С. 86. — ISSN 0130-5247
- Плахонін А. Г. Іосиф [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 530. — ISBN 966-00-0610-1.
Попередник: | Митрополит Київський і всієї Руси 1237—1240 | Наступник: |
Кирил ІІ | Петро Акерович Кирил ІІІ |