Півники — Вікіпедія

Півники
Iris reticulata
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Півникові (Iridaceae)
Підродина: Iridoideae
Триба: Irideae
Рід: Півники (Iris)
Види

понад 350 (докладніше див. Список видів роду півники)

Синоніми

Belamcanda
Hermodactylus
Iridodictyum
Juno
Junopsis
Pardanthopsis
×Pardancanda
Xiphion

Вікісховище: Iris (Iridaceae)

Пі́вники[1] або і́рис[2] (лат. Iris)  — рід рослин з родини півникових (Iridaceae). Налічує близько 200—300 видів, поширених в Європі, Північній Америці, Азії, Північній Африці[3]. Наукова назва походить від грецького слова Iris, що означає веселка, через велике різноманіття забарвлення квіток рослин цього роду. Багато видів культивуються людиною як декоративні. Ефірні олії півників використовуються в парфумерії[4].

Рослини цього роду — багаторічні трави, що ростуть з повзучих кореневищ або, в посушливих умовах, з бульб. Мають довге, прямостійне стебло з квіткою на вершині, просте або розгалужене, пласке або округле в розрізі, з порожниною або без неї. У видів, що мають кореневище, зазвичай наявні від 3 до 10 базальних мечеподібних листків, що утворюють дернину. У видів, які мають бульбу, наявні циліндричні базальні листки.

Суцвіття віяловидні та складаються з однієї чи більше більш-менш симетричних шестипелюсткових квіток.

Поширення

[ред. | ред. код]

Цей рід широко розповсюджений в помірній зоні північної півкулі. Місцезростання рослин дуже різноманітні: від холодних регіонів до трав'янистих гірських схилів, лук та берегів струмків, розповсюджені в Європі, на Близькому Сході, в Північній Африці, Азії та Північній Америці.

Деякі види

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Півники // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ірис // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. СЛ Жигалова. Півники болотяні (Iris pseudacorus L.) у флорі України: хорологія. Екологія водно-болотних угідь і торфовищ (збірник наукових статей)//Головний редактор ВВ Коніщук.–Київ: ТОВ "НВП «Інтерсервіс», 2014.–с. 93 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
  4. Михайленко О. О., Ковальов С. В., Нестеренко Т. А. Ефірна олія рослин роду Iris у складі косметичних засобів. Аналітична хімія у фармації: Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (19-20 березня 2015 р.). –Х.: 2015. — с. 103—105

Посилання

[ред. | ред. код]