Іткіна Марія Леонтіївна — Вікіпедія

Марія Іткіна
Марія Іткіна (1964)
Загальна інформація
Повне ім'я	Марія Леонтіївна Іткіна
Оригінал імені	біл. Марыя Лявонцьеўна Іткіна
Народження	3 лютого 1932(1932-02-03) Рославль, Західна (нині — Смоленська) область, РСФРР, СРСР
Смерть	1 грудня 2020(2020-12-01) (88 років) Мінськ, Білорусь
Громадянство	СРСР→ Білорусь
Зріст	166 см
Вага	62 кг
Клуб	Харчовик[1], Спартак, Динамо[2]
Тренери	Василь Балашов[1], Борис Левінсон[3]
Спортивна кар'єра	1954—1966
Особисті рекорди
100 м	11,3h (1963)
200 м	23,4h (1956)
400 м	52,9h (1965)
Нагороди
Спортивні звання
Медалі
Чемпіонати Європи Золото 1954 Берн 200 м Золото 1954 Берн 4×100 м Бронза 1958 Стокгольм 200 м Золото 1958 Стокгольм 400 м Золото 1962 Белград 400 м Кубки Європи Золото 1965 Кассель 400 м
Іткіна Марія Леонтіївна у Вікісховищі

Марія Леонтіївна Іткіна (біл. Марыя Лявонцьеўна Іткіна, 3 лютого 1932(19320203)—1 грудня 2020(20201201)) — радянська білоруська легкоатлетка, яка спеціалузувалась у спринті, чемпіонка Європи та рекордсменка світу, учасниця трьох Олімпійських ігор (1956—1964).

Закінчила Білоруський державний інститут фізичної культури (1957).

Народилась у Рославлі в єврейській родині. Закінчила фельдшерсько-акушерську школу в Іванові. Там же почала серйозно займатися легкою атлетикою^[4][1].

У 1954 вперше стала чемпіонкою СРСР серед дорослих. Загалом 32 рази^[1] перемагала на національних першостях на різних дистанціях, проте жодного разу не змогла здобути олімпійську нагороду, чотири рази посівши четверте місце на Іграх.

Іткіна досягла за кар'єру неперевершеного результату на європейські арені, зумівши стати чемпіонкою Європи на трьох поспіль чемпіонатах Європи. У 1954 вона стала дворазовою чемпіонкою континенту у бігу на 200 метрів та в естафеті 4×100 метрів перед тим як у 1958 та 1962 стати дворазовою чемпіонкою Європи на 400-метрівці. Крім того, в її активі бронзова нагорода чемпіонату-1958 на 200-метровій дистанції, а також перемога у бігу на 400 метрів на першому в історії Кубку Європи, який відбувся у 1965 в німецькому Касселі.

Після четвертого місця у складі радянської збірної в естафеті 4×100 метрів на Іграх-1956 у Мельбурні, у 1960 Іткіна була четвертою на Іграх у Римі у трьох дисциплінах (біг на 100, 200 метрів та естафета 4×100 метрів). На жаль для Іткіної, її коронна дистанція бігу на 400 метрів, в якій вона домунвала у другій половині 50-х — на початку 60-х років, була введена у жіночу олімпійську програму лише починаючи з Ігор-1964 у Токіо, на яких вона у віці 32 років фінішувала у цій дисципліні п'ятою. У довгій спринтерській естафеті 4×400 метрів Іткіній не довелось взяти участь на Олімпіадах, оскільки олімпійські медалі у цьому виді жінки вперше розіграли лише у 1972 у Мюнхені, вже після того як Іткіна завершила спортивну кар'єру.

Іткіна була «піонеркою» у бігу на 400 метрів (440 ярдів), встановивши упродовж 1957—1962 чотири світові рекорди у цьому виді.

Авторка 27 національних рекордів^[1].

Рік	Змагання	Місто	Місце	Дисципліна	Примітки
1954	Чемпіонат Європи	Берн	1пф4	100 м
	01 !	200 м
	01 !	4×100 м
1956	Олімпійські ігри	Мельбурн	1пф4	200 м
	ф4	4×100 м
1957	Всесвітні університетські ігри	Париж	01 !	200 м	[5]
1958	Чемпіонат Європи	Швеція	3 !	200 м
	01 !	400 м
1960	Олімпійські ігри	Рим	ф4	100 м
	ф4	200 м
	ф4	4×100 м
1962	Чемпіонат Європи	Белград	01 !	400 м
	—	4×100 м	DQ
1964	Олімпійські ігри	Токіо	ф5	400 м
1965	Кубок Європи	Кассель	01 !	400 м

Після завершення спортивної кар'єри Іткіна працювала тренером, очолювала легкоатлетичну команду білоруського «Динамо»^[6] та Білоруську спілку спортсменів (з 1991)^[7][8].

• Заслужений майстер спорту СРСР
• Заслуженный тренер БРСР
• Заслужений діяч фізичної культури та спорту БРСР
• Орден «Знак Пошани» (1957)
• Медаль «За трудову доблесть» (1957)
• Приз МОК за внесок до олімпйського руху (2000)
• Орден Вітчизни ІІІ ступеня (2006)^[4]
• Відзнака «Почесний динамівець»^[7].

У 1991 була включена до Міжнародного єврейського спортивного залу слави^[9].

• Марія Іткіна — профіль на сайті Світової легкої атлетики (англ.)
• Марія Іткіна [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — профіль на trackfield.brinkster.net (англ.)
• Progression of IAAF World Records: 2015 Edition (PDF). ІААФ. Архів оригіналу (PDF) за 19 лютий 2019. Процитовано 3 грудень 2020.

Рекорди
Попередник: Марджорі Джексон-Нельсон  Австралія	Рекордсменка світу з бігу на 220 ярдів 22 липня 1956 — 8 березня 1958	Наступник: Бетті Катберт  Австралія
Попередник: Бетті Катберт  Австралія	Рекордсменка світу з бігу на 440 ярдів 12 вересня 1959 — 11 березня 1963	Наступник: Бетті Катберт  Австралія
Попередник: Поліна Лазарева  СРСР	Рекордсменка світу з бігу на 400 метрів 8 червня 1957 — 23 жовтня 1962	Наступник: Сін Кім Дан  Північна Корея
Попередник:  СРСР Віра Калашникова Зінаїда Сафронова Надія Хникіна-Двалішвілі Ірина Турова	Рекордсменка світу з естафетного бігу 4×100 метрів 11 вересня 1955 — 30 вересня 1956 11 вересня 1955 — 27 липня 1956 Лідія Полініченко Галина Виноградова Зінаїда Сафронова Марія Іткіна 27 липня 1956 — 30 вересня 1956 Віра Крепкіна Ольга Кошелева Марія Іткіна Ірина Турова	Наступник:  Німеччина Еріка Фіш Кріста Штубник Жизела Келер Барбара Маєр
Попередник:  СРСР Віра Калашникова Зінаїда Сафронова Флора Казанцева Надія Двалішвілі	Рекордсменка світу з естафетного бігу 4×200 метрів 14 липня 1963 — 2 жовтня 1967 Ренате Лаце Валентина Масловська Марія Іткіна Галина Попова	Наступник:  СРСР Наталія Печонкіна Лілія Ткаченко Тамара Борчикова Людмила Самотьосова