Іша (річка) — Вікіпедія

Іша
Річка Іша на мапі басейну Катуні
52°12′37.220400099991″ пн. ш. 85°52′45.130800100014″ сх. д. / 52.21034° пн. ш. 85.87920° сх. д. / 52.21034; 85.87920
Витікс. Ускуч, Чойський район Республіки Алтай, Росія
• координати51°59′29.202000099996″ пн. ш. 87°0′43.837200099979″ сх. д. / 51.99145° пн. ш. 87.01218° сх. д. / 51.99145; 87.01218
висота, м550 м
Гирлос. Мост-Іша, Красногорський район Алтайського краю, Росія (права притока Катуні)
• координати52°12′37.220000100393″ пн. ш. 85°52′45.130000100818″ сх. д. / 52.21034° пн. ш. 85.87920° сх. д. / 52.21034; 85.87920
висота, м220 м
БасейнКатуньОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни: Росія[1]
Прирічкові країни:Росія: Республіка Алтай, Алтайський край
РегіонРеспубліка Алтай
Довжина120 км
Площа басейну:3 400 км²
Середньорічний стік35,7 м³/с
Притоки:Чойка (л.), Мала Іша (л.), Устюбень (пр.), Тайнушка (л.), Чапша (пр.), Ташта (л.), Карагуж (л.)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 4,95
 
лютий: 4,16
 
березень: 5,54
 
квітень: 170,32
 
травень: 108,36
 
червень: 30,76
 
липень: 16,75
 
серпень: 18,63
 
вересень: 19,75
 
жовтень: 25,61
 
листопад: 19,14
 
грудень: 6,91
 
Усть-Іша (15 км від гирла), 1955–2000

Іша (рос. Иша) — річка у Росії, права притока Катуні, тече в Республіці Алтай і Алтайському краї.

Фізіографія

[ред. | ред. код]

Іша бере початок в серед хребтів північного Алтаю на півночі Республіки Алтай на крайньому сході Чойського району біля кордону з Турочацьким районом на висоті приблизно 550 м над рівнем моря. Від витоку на значній відстані тече переважно на захід у широкій долині між горами висотою 500–1000 м. Після райцентру Чоя річка повертає на північний захід, приймає зліва води своєї найбільшої притоки Малої Іши і невдовзі після цього різко повертає на північ, утворюючи на цьому відрізку кордон між Республікою Алтай і Алтайським краєм. Відразу після виходу на територію Алтайського краю знову відхиляється до північного заходу і тече повз невисокий хребет Станова Грива до села Карагайка, де повертає на захід, після злиття з правою притокою Чапшею — на південний захід. Від села Новозиково тече на захід, перед селом Усть-Іша повертає на північ. Незадовго до села Нова Суртайка різко звертає на захід і через 10 км впадає в Катунь поблизу села Мост-Іша на висоті 220 м над рівнем моря. В районі гирла Іша має 90-130 м завширшки й глибину до 1 м; швидкість плину 0,4 м/с.

Основні притоки: Чойка, Мала Іша, Тайнушка, Ташта, Карагуж — ліві, Чапша й Устюбень — праві.

Гідрологія

[ред. | ред. код]

Довжина річки 120 км, площа басейну 3 400 км². Середньорічний стік, виміряний за 15 км від гирла біля села Усть-Іша у 1932–2000 роках, становить 35,7 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у лютому (4,16 м³/с), максимум — у квітні (170 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (2 м³/с) спостерігався у січні 1956 року, абсолютний максимум (428 м³/с) — у травні 1966.

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Річка тече по території Чойського району Республіки Алтай і Красногорського району Алтайського краю; басейн Іши також в основному лежить в межах цих районів; лише верхів'я деяких її приток розташовані на сході Маймінського і півдні Турочацького районів Республіки Алтай.

Населені пункти на річці: Ускуч, Ішинськ, Совєтське, Чоя, Гусевка, Кіска, Тайна, Івановка, Карагайка, Курлек, Новозиково, Карагуж, Горний, Усть-Іша, Нова Суртайка, Мост-Іша (Алтайський край).

Біля гирла Ішу перетинає автомобільний міст на федеральній автотрасі М52 Новосибірськмонгольський кордон (Чуйський тракт); село Мост-Іша розташоване біля цього мосту.

Регіональна автодорога Горно-АлтайськЧояАртибаш, яка зв'язує столицю Республіки Алтай з Телецьким озером, проходить удовж верхньої течії Іши, подекуди віддаляючись від неї на кілька кілометрів. У селі Чоя річку перетинає міст, по якому дорога переходить з південного берега на північний; неподалік від витоку у селі Ускуч дорога перетинає річку у зворотному напрямку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GEOnet Names Server — 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]