Іштван Деак — Вікіпедія

|портрет=

Іштван Деак
угор. István Deák
Народився	11 травня 1926(1926-05-11)[1] Секешфегервар, Угорщина
Помер	10 січня 2023(2023-01-10)[2][3] (96 років)
Місце проживання	США
Країна	США
Національність	угорець
Діяльність	військовий історик, історик Східної Європи, історик, викладач університету
Alma mater	Колумбійський університет (1964) Будапештський університет (1948) Університет Париж IV (1951)
Галузь	історія
Заклад	Колумбійський університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор
Членство	Угорська академія наук
Відомий завдяки:	Фахівець з історії Східної та Центральної Європи
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма
Іштван Деак у Вікісховищі

Іштван Деак (угор. Deák István, 11 травня 1926, Секешфегервар, Угорщина — 10 січня 2023) — угорський історик та емеритований професор Колумбійського університету, що працює переважно в США. Фахівець з історії Східної та Центральної Європи.

Деак почав студіювати в 1945 році в Будапешті і залишив у 1948 році Угорщину після приходу до влади прорадянських комуністів. Продовжив навчання в Сорбонні й працював журналістом у Франції та на Радіо Вільна Європа. 1956 року перехав до США й продовжив дослідницьку роботу у Фрица Штерна в Колумбійському університеті.

Після захисту докторської дисертації в 1963 році стає викладачем Колумбійського університету. З 1968 по 1979 рр. був директором Інституту Центрально-Східної Європи (англ. Institute on East Central Europe). Після емеритації працював у 1999—2002 роках гостьовим професором Стенфордського університету.

В коло наукових інтересів Деака входять теми нової історії Центральної Європи, Східної Європи, Угорщини, а також теми націоналізму, тоталітаризму, Голокосту. Деак опублікава велику кількість статей в «Нью-Йоркському книжковому огляді» (New York Review of Books) та «Новій республіці» (The New Republic).

З 1964 року Деак міг знову відвідувати Угорщину. Після краху комуністичного режиму він став членом Угорської академії наук.

У 2000 році на честь Деака в Університеті Мінессоти було проведено симпозіум «Дилеми Центрально-Східної Європи: націоналізм, диктатура та пошук ідентичності» (Dilemmas of East Central Europe: Nationalism, Dictatorship, and the Search for Identity).

Дружина Деака Глорія є істориком мистецтва.

• Weimar Germany's Left-wing Intellectuals: A Political History of the «Weltbuhne» and Its Circle, The University of California Press, 1968
• The lawful revolution: Louis Kossuth and the Hungarians, 1848—1849. Columbia Univ., New York 1979.
• The social and psychological consequences of the disintegration of Austria-Hungary in 1918. In: Österreichische Osthefte. Jahrgang 22, 1980, S. 23–32.
• Beyond Nationalism: A Social and Political History of the Habsburg Officer Corps, 1848—1918 (Oxford University Press, 1990
• Jewish soldiers in Austro-Hungarian society, Leo Baeck Institute, 1990, 31 s.
• The Politics of Retribution in Europe: World War II and Its Aftermath (Princeton University Press, 2000 (разом з Jan T. Gross та Tony Judt)
• Essays on Hitler's Europe, University of Nebraska Press, 2001^[4]
• Il processo di Norimberga tra storia e giustizia / Marina Cattarutta ; István Deák, Torino: UTET Libr., 2006, 119 S. ; 23 cm + 1 DVD-Video, 88-02-07478-X

• Еміль Нідергаузер

• Офіційна сторінка Колумбійського університету [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Деак на сайті IMDB
• NYREV [Архівовано 13 грудня 2009 у Wayback Machine.] Бібліографія журнальних публікацій в «Нью-Йоркському книжковому огляді» (New York Review of Books)
• «Missjudgment at Nuremberg», Debatte über die Nürnberger Prozesse zwischen George Thuroczy und Istvan Deak in: The New York Review of Books, Volume 41, Number 6 · March 24, 1994 [Архівовано 30 серпня 2008 у Wayback Machine.] — Дебати про Нюрнберзький процес між Іштваном Деаком та Джорджем Турочієм