Ія Нінідзе — Вікіпедія

Ія Нінідзе
груз. ია ნინიძე
Ім'я при народженні	Ія Борисівна Нінідзе
Дата народження	8 вересня 1960(1960-09-08) (64 роки)
Місце народження	Тбілісі, Грузинська РСР, СССР
Громадянство	СРСР (1960—1991)  Грузія (з 1991)  Росія (з 1997)
Alma mater	Tbilisi State Choreographic Schoold і Всеросійський державний інститут кінематографії (1981)
Професія	акторка
Кар'єра	з 1969
Нагороди	Заслужений артист Грузинської РСРd
IMDb	ID 0632456

Ія Нінідзе (груз. ია ნინიძე; *8 вересня 1960, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — радянська грузинська та російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка Грузинської РСР/ Народна артистка Грузії (1995).

Народилася в сім'ї режисера телебачення і викладачки російської мови. Виросла в Тбілісі, де закінчила хореографічне училище. Дебютувала в кіно в вісім років, знявшись в ролі Ціцінім в комедії Георгія Данелії «Не горюй!» (1968, прем'єра 1969). У 1976 до Ії прийшла популярність, після блискуче виконаної ролі Денізи де Флорін в телевізійній музичній комедії Леоніда Квініхідзе «Небесні ластівки» за оперетою Флорімон Ерве «Мадемуазель Нітуш»: зовнішність, пластика, темперамент шістнадцятирічної актриси викликали у критиків і глядачів майже одностайну асоціацію з молодою Одрі Хепберн. У 1981 закінчила Всеросійський державний інститут кінематографії імені С. А. Герасимова (курс Сергія Бондарчука та Ірини Скобцевої), з цього ж року працювала артисткою Тбіліського державного академічного театру імені Шота Руставелі. У 1997 переїхала до Москви, де працювала в театрі-кабаре «Кажан». У 2000, після травми, отриманої під час передпрем'єрної репетиції (на актрису впала 300-кілограмова декорація), була змушена залишити сцену. Зараз виступає із сольною програмою, бере участь в телепрограмах, конкурсах, фестивалях, знімається в кінофільмах і серіалах.

У першому шлюбі була одружена з Миколою Шенгелая — сином режисера Георгія Шенгелая і актриси Софіко Чіаурелі. Від другого шлюбу з актором, згодом віцегубернатором Курської області Сергієм Максачьовим має сина Георгія. Від третього чоловіка Михайла — дочку Ніно.

• 25-й кадр: Ия Нинидзе. Эхо Москвы. 7 грудня 2003. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2013.
• Сонечкина, Александра. Нинидзе Ия Борисовна. RUSactors. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2013.
• Ия Нинидзе. Кино-Театр.РУ. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2013.