Їжача голівка пряма — Вікіпедія

Їжача голівка пряма
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Рогозові (Typhaceae)
Рід: Їжача голівка (Sparganium)
Вид:
Їжача голівка пряма (S. erectum)
Біноміальна назва
Sparganium erectum
Синоніми

Sparganium chlorocarpum Rydb.
Sparganium polyedrum (Asch. & Graebn.) Juz.
Sparganium ramosum Huds.

Їжача голівка пряма[1][2] або їжача голівка випрямлена[3] (Sparganium erectum) — вид рослин родини рогозові (Typhaceae), поширений у Євразії й на заході Південної Африки. Етимологія: лат. erectus — «прямий, зведений»[4]

Багаторічник 25–150 см заввишки. Зав'язь 2-гніздова, рідко 1 або 3-гніздова. Плід з клиноподібною верхівкою, нижня частина плода пірамідальна, 5–7 мм довжиною, світло-коричнева, верхня частина плода трохи сплющена, темно-коричнева або чорна. Суцвіття гіллясте, з 2–3 маточними й 5–12 тичинковими головками[1].

Вегетативне розмноження відбувається через столони. Листя має паренхіми як адаптацію до нестачі кисню в затопленому середовищі. Самозапилення є успішним. Пилок також споживається комахами. Кісточкові плоди мають губчасту тканину, яка дозволяє їм поширюватися плаваючи; плавання може тривати до 12 місяців.

Поширення

[ред. | ред. код]

Північна Африка: Алжир, Марокко; Європа: Білорусь, Латвія, Литва, Росія, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Чорногорія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія; Азія: Вірменія, Азербайджан, Грузія, Росія, Кіпр, Іран, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Сирія, Туреччина; натуралізований: Австралія[5][6].

В Україні зростає на берегах водойм, канав і в болотах — на всій території[1]. Входить у список регіонально рідкісних рослин м. Києва[2].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 469. (рос.)(укр.)
  2. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  3. Sparganium erectum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  4. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 05.02.2018. (англ.)
  5. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 05.02.2018. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 05.02.2018. (англ.)