Аспартатамінотрансфераза — Вікіпедія

Аспартатамінотрансфера́за (АСТ, АсАТ; також глутамат оксалоацетат трансаміназа) — ендогенний фермент із групи трансфераз, підгрупи амінотрансфераз (трансаміназ), широко використовуваний у медичній практиці для лабораторної діагностики уражень міокарда (серцевого м'яза) і печінки.

Синтезується внутрішньоклітинно, і в нормі лише невелика частина цього ферменту потрапляє в кров. При пошкодженні міокарда (наприклад, при інфаркті міокарда), печінки (при гепатитах, цирозі печінки) в результаті цитолізу (руйнування клітин) цей фермент потрапляє в кров, що виявляють лабораторними методами:

• колориметричний — у ммоль/л/год;
• кінетичний^[1] у автоматичних та напівавтоматичних аналізаторах — в одиницях активності U/l, МО/л.

Підвищення активності АСТ, що перевищує за рівнем підвищення активності АЛТ, характерно для ураження серцевого м'яза, а якщо показник активності АЛТ вище, ніж АСТ, то це, як правило, свідчить про цитоліз.

У людини АСТ кодується 2 генами: GOT1 і GOT2.

• Аланінамінотрансфераза

• Клінічна лабораторна діагностика: Навч. посіб. для мед. ВНЗ IV рів. акред./ За ред. Б. Д. Луцика. — Медицина. — 2011. — 288 стор. ISBN 978-617-505-129-0;