Гасан Абдуллаєв — Вікіпедія

Гасан Абдуллаєв
азерб. Həsən Məmmədbağır oğlu Abdullayev Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився20 серпня 1918(1918-08-20)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Yaycıd, Нахічеванський повітd, Азербайджанська Демократична Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 вересня 1993(1993-09-01)[1] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Баку, Азербайджан Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняАлея честі[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Азербайджан Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, фізик-ядерник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materАзербайджанський державний педагогічний університет
Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Йоффе РАН Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізика напівпровідників[d] і фізика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладБакинський державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званнячлени-кореспонденти РАНd, професор[d] і академік Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Відомі учніMahmud Kərimovd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук СРСР
НАН Азербайджану Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиSevda Abdullayevad
Aydın Abdullayevd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «Ветеран праці»
Державні премії Азербайджану золота медаль ВДНГ
Особ. сторінкаscience.zerbaijan.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Абдуллаєв Гасан Мамедбагир огли (Гасан Багирович Абдуллаєв; 20 серпня 1918 року, Яйджи, Нахічевань — 1 вересня 1993, Баку) — радянський і азербайджанський фізик, видатний організатор науки, творець наукової школи, Президент АН Азербайджанської РСР (1970—1983), академік АН АзССР (1967), член-кореспондент АН СРСР і РАН РФ (1970). Доктор фізико-математичних наук, професор. Депутат Верховної Ради СРСР.

Автор низки наукових праць (більше 50 видані за кордоном) з теми дослідження і застосування напівпровідникових матеріалів і приладів. Автор 28 монографій (в тому числі англійською мовою, виданих за кордоном), понад 800 наукових статей, 585 радянських авторських свідоцтв (патентів), в тому числі 171 секретних, 65 надсекретних, 35 зарубіжних патентів на винаходи (США, Франції, Японії, ФРН, Голландії, Великої Британії, Швеції, Італії, Індії тощо).

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в Find a Grave — 1996.