Абдул-Азіз II ібн Ахмад — Вікіпедія

Абдул-Азіз II ібн Ахмад
Народився	1375
Помер	1396
Країна	Мариніди
Діяльність	політик, правитель
Посада	султан
Конфесія	сунізм
Рід	Мариніди
Батько	Абу'л Аббас Ахмад аль-Мустансир
Брати, сестри	Abu Zayyan Muhammad IVd, Абу Амір Абдалах ібн Ахмад і Абу Саїд Усман III

Абу Фаріс Абдул-Азіз II ібн Ахмад (араб. أبو فارس عبد العزيز بن أحمد‎; нар. 1375 — 1396) — 19-й маринідський султан Марокко в 1393—1396 роках.

Походив з династії Маринідів. Син султана Ахмада I. Народився 1375 року. У 1389 році разом з батьком брав участь у військовій кампанії проти Заянідів.

1393 року після смерті Ахмада I посів трон. Втім через хворобливість та відсутність державного хисту передав управління візирам. Того ж року маринідське військо підтримало Абу Заяна II проти його брата Абу'л Хаджаджа I, султана Тлемсену. В результаті перший став султаном та визнав зверхність Маринідів.

Султан більше уваги приділяв підтримці поетів та письменникіВ, створивши при дворі літературний ґурток. Помер у 1396 році внаслідок хвороби. Йому спадкував брат Абдаллах.

• Ilahiane, Hsain (2006). Historical Dictionary of the Berbers (Imazighen). Scarecrow Press. ISBN 978-0-8108-6490-0.