Манук Абегян — Вікіпедія

Манук Абегян
вірм. Մանուկ Աբեղյան
Поштова марка СРСР з серії «Писатели нашей Родины», присвячена М. Х. Абегяну, 1965, 4 копійки (ЦФА 3223, Скотт 3062)
Народився	17 (29) березня 1865  Təzəkəndd, Нахічеванський повітd, Еріванська губернія, Росія
Помер	25 вересня 1944(1944-09-25)[1][2] (79 років)  Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Поховання	Тохмахський цвинтарd
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	мовознавець, літературознавець, громадський діяч, літературний критик, викладач університету
Alma mater	Геворкянська теологічна семінарія (1882, 1885) Єнський університет Лейпцизький університет HU Berlin Паризький університет
Галузь	літературознавство і мовознавство
Заклад	Q13054341? Mariamian-Hovnanian Girl's Schoold Геворкянська теологічна семінарія Нерсісянська школа Єреванський державний університет Інституті літератури Академії Наук Вірменіїd
Вчене звання	професор[d]
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d] (1935) і академік (27 квітня 1943)
Членство	Спілка письменників Вірменіїd Академія наук Вірменської РСР Armenian Relief Committeed
Діти	Мгер Манукович Абегян Сурен Абегянd
Нагороди	Honored Scientist of Armeniad
Манук Абегян у Вікісховищі

Ману́к Хачату́рович Абегя́н (вірм. Մանուկ Աբեղյան, 29 березня 1865, Астапат, Нахічевань — 25 вересня 1944) — вірменський філолог, академік АН Вірменської РСР (1943). Автор праць з історії старовинно-вірменської літератури, фольклору.

• Сучасна українська енциклопедія. Т.1. — Харків, 2005.