Абелардо Фернандес — Вікіпедія

	Абелардо
	Абелардо
Особисті дані
Повне ім'я	Абелардо Фернандес; Антунья
Народження	19 квітня 1970 (54 роки)
	Хіхон, Іспанія
Зріст	180 см
Вага	77 кг
Громадянство	Іспанія
Позиція	центральний захисник
Юнацькі клуби
1988-1989	«Спортінг» (Хіхон)
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Абелардо у Вікісховищі

Абелардо Фернандес (ісп. Abelardo Fernández Antuña, нар. 19 квітня 1970, Хіхон) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі очолює тренерський штаб команди «Спортінг» (Хіхон).

Виступав за «Спортінг» (Хіхон), «Барселону» та «Алавес», а також національну збірну Іспанії. Виступаючи за «Барсу» Абелардо по два рази вигравав чемпіонат, Кубка та Суперкубок Іспанії, а також по одному разу Кубок Кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА. У складі збірної — олімпійський чемпіон, а також учасник двох чемпіонатів світу та Європи.

Клубна кар'єра

Народився 19 квітня 1970 року в місті Хіхон. На юнацькому рівні Абелардо виступав за кілька місцевих команд, після чого перейшов в академію хіхонського «Спортінга». У 1989 році він підписав з цим клубом професійний контракт. За «Спортінг» Абелардо виступав протягом 5 сезонів, у яких зіграв 178 матчів.

Абелардо під час виступів за «Барселону». 2000 рік.

В один із грандів іспанського футболу — «Барселону» — Абелардо перейшов у 1994 році вже сформованим гравцем, що має досвід виступу на великих міжнародних турнірах. За 7 років, проведених в «Барселоні», він двічі вигравав чемпіонат, Кубок і Суперкубок Іспанії, а також став переможцем двох європейських змагань — Кубка володарів Кубків і Суперкубка УЄФА. Останні роки Абелардо в Каталонії були зіпсовані травмами^[1].

У віці 32 років Абелардо перейшов у «Алавес». Контракт, підписаний гравцем, був розрахований на 2 роки, але через один сезон іспанець завершив кар'єру. Причиною стали проблеми з коліном, що почалися у футболіста ще в «Барселоні»^[2].

Виступи за збірні

Протягом 1990—1992 років залучався до складу молодіжної збірної Іспанії. На молодіжному рівні зіграв у 19 офіційних матчах, забив 6 голів.

Брав участь в домашній для іспанців барселонській Олімпіаді 1992 року і виграв золоту медаль. У тому розіграші на рахунку Абелардо 2 м'ячі — у півфіналі Гані і у фінальному матчі з поляками.

4 вересня 1991 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі з Парагваєм. Брав участь у двох чемпіонатах світу (1994 року у США і 19984 року у Франції) і двох чемпіонатах Європи (1996 року в Англії і 2000 року у Бельгії та Нідерландах).

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 54 матчі, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера

Після завершення кар'єри гравця Абелардо працював з дитячими та юнацькими командами рідного для нього «Спортінга». З 2008 по 2010 рік він очолював дубль хіхонців — «Спортінг Хіхон Б».

Перед початком сезону 2010-11 Абелардо очолив клуб четвертого по значущості іспанського дивізіону «Кандас», після чого недовго тренував клуб «Туїлла» з того ж дивізіону.

10 лютого 2012 року Абелардо повернувся в «Спортінг» (Хіхон) як помічник нового головного тренера першої команди Іньякі Техади^[3]. В кінці сезону, після вильоту команди до Сегунди, Абелардо повернувся до роботи з другою командою, що грала в Сегунді Б^[4].

4 травня 2014 року Абелардо замінив Хосе Рамона Сандовала на посаді головного тренера першої команди «Спортінга»^[5] і очолював її в останніх п'яти іграх чемпіонату, в яких йому вдалося здобути три перемоги і дві нічиї^[6] та кваліфікуватись у плей-оф за право виступів у Ла-Лізі^[7]. Щоправда там у першому ж раунді його команда зазнала поразки від «Лас-Пальмаса» і залишилась у другому дивізіоні^[8]. Проте в сезоні 2014/15 «Спортінг» виступив ще краще, зайнявши друге місце, й напряму вийшов у Ла Лігу^[9].

У першому сезоні в еліті для Абелардо як тренера команда боролась за виживання і отримала право залишитись в еліті лише після перемоги у останньому матчі сезону проти «Вільяреала» (2:0)^[10]. Перемінні турнірні успіхи (основна мета колективу була - утриматися в лізі), чергувалися із низкою прикрих невдач. Тому ейфорія від потрапляння до числа найкращих швидко розвіялася, а надмірні вимоги очільників клубу призвели до надмірної емоційності в колективі та суперечок. Відтак в січні 2017 року Фернандес полишив рідні пенати.

Перспективний тренер не довго перебував без роботи, вже влітку мав чимало пропозицій із клубів Сегунди та навіть Ла-Ліги. А в грудні 2017 року іспанські вболівальники з подивом довідалися, що Фернандес повернувся до Віторії, де завершував кар'єру гравця. Тільки цього разу він зголосився очолити справжнього аутсайдера (який вже в першому колі змінив 5 тренерів), і очікувалося, що вони головні кандидати на виліт з ліги. В першій же своїй грі Фернандесу вдалося проявити всі свої здібності, адже команда пропустивши в першому таймі два гола, зуміла відігратися і навіть перемогти. Такий емоційний поворот, призвів до турнірних звитяг, внаслідок яких "славетні" зі столиці Алавесу - зуміл врятуватися від вильоту. А вже в наступному сезоні, 2018-2019 років, вони, неочікувано, увірвалися до 6-ки кращих команд ліги і перебували там до кінця сезону. Лише в останніх турах, «біло-сині» фізично підсіли й, в підсумку, посіли 11 місце, відстаючи від кращих клубів на кілька очок. Фернандес очікував підписання суттєвого контракту на наступні сезони, але очільники клубу мали іншу думку: запросивши ще одного молодого й перспективного наставника.

Статистика

Клубна

Чемпіонат			Ліга
Сезон	Клуб	Ліга	Ігри	Голи
Іспанія			Ліга
1989/90	«Спортінг» (Хіхон)	Ла Ліга	33	2
1990/91			38	1
1991/92			35	2
1992/93			37	3
1993/94			36	5
1994/95	«Барселона»		30	4
1995/96			31	1
1996/97			21	3
1997/98			15	0
1998/99			31	1
1999/00			25	1
2000/01			19	1
2001/02			7	0
2002/03	«Алавес»		28	0
Всього			386	24