Абросімов Костянтин Пилипович — Вікіпедія
Абросімов Костянтин Пилипович | |
---|---|
Народився | 1916 ![]() Харків, Російська імперія ![]() |
Помер | 1964 ![]() Харків, Українська РСР, СРСР ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | науковець ![]() |
Alma mater | Харківський національний автомобільно-дорожній університет ![]() |
Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
Нагороди |
Костянтин Пилипович Абросімов (1916–1964) — український радянський вчений і конструктор, кандидат технічних наук (1949)[1].
Народився в Харкові в 1916 році в сім'ї середняків і був хрещений у церкві Успіння Пресвятої Богородиці. Його батько — Пилип Абросімов, працював у одеському мануфактурному магазині свого дядька, успішного купця Григорія Абросімова. У період НЕПу він тримав невеликий магазин та торгував тканинами на Кінному ринку у Харкові.
Костянтин закінчив школу та робітфак. Потім закінчив Харківський автомобільно-дорожній інститут (ХАДІ) і почав працювати в конструкторському бюро Харківського танкового заводу (нині завод ім. Малишева) як інженер-механік. Під час німецько-радянської війни модернізував ходову частину танка Т-34.
Після війни деякий час працював на танковому заводі, потім викладав у ХАДІ, де написав дисертацію на тему «Дослідження впливу внутрішніх амортизаторів на довговічність катків швидкохідних гусеничних машин». Працюючи в інституті, був завідувачем кафедри, деканом механічного факультету, написав низку наукових статей та став одним із авторів підручника для конструкторів «Машини для будівництва доріг», виданого в СРСР у 1962 році. Також займався громадською діяльністю — був депутатом Харківської міської та районної Рад.
Помер 1964 року в Харкові. На будинку, на вулиці Алчевських, 37 (Каразіна, 19) у Харкові, в якому жили Абросімов та інші співробітники ХАДІ — в 2003 році встановили меморіальну дошку[2].
Серед нагород мав орден «Знак Пошани» та інші медалі.
- ↑ Абросимов Константин Филиппович [Архівовано 2016-05-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Абросімов К. П. mevorydoskikharkov.blogspot.com (рос.). Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 14 серпня 2020.