French
DeutschАбу Мансур Фулад Сутун — Вікіпедія
| Абу Мансур Фулад Сутун | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | ابو منصور فولاد ستون |
| Помер | 1062 Фарс, Іран ·вбивство |
| Національність | перс |
| Титул | емір Фарсу |
| Посада | Emir of Farsd і Emir of Farsd |
| Термін | 1048—1062 роки |
| Попередник | Абу Каліджар |
| Наступник | підкорено племенем шабанкара |
| Конфесія | шиїзм |
| Рід | Буїди |
| Батько | Абу Каліджар |
| Брати, сестри | Аль-Малік аль-Рахім |
Абу Мансур Фулад Сутун (*д/н — 1062) — емір Фарсу в 1048—1062 роках (з перервою у 1051—1054 роках).
Походив з династії Буїдів. Син шахіншаха Абу Каліджара. Про дату народження нічого невідомо. При народженні отримав ім'я Фулад. Після смерті батька у 1048 році оскаржив права старшого брата Аль-Маліка аль-Рахіма, що став еміром Іраку. Останній на чолі потужного військо вдерся до Фарсу та взяв в облогу Шираз, де отаборився Фулад. Втім внаслідок конфліктів у власному війську аль-Рахім вимушений був повернутися до Багдада. В свою чергу Футун повністю захопив провінцію Фарс, взявши ім'я Абу Мансур.
Втім конфлікт зі старшим братом тривав. Спочатку Абу Мансур захопив частину Хузістану, але потім аль-Рахім перейшов у наступ, повернувши частину втрачених володінь. У 1051 році війська аль-Рахіма вдерлися до Фарсу, завдавши поразки Абу Мансуру. Останній вимушений був тікати на північ. Замість нього аль-Рахім поставив залежним еміром іншого брата Абу Саад Хосров Шаха.
У 1053 році отримав підтримку від Тогрул-бека, володаря Сельджукської держави. На чолі потужного війська Абу Мансур переміг брата Абу Саада, який втік до Багдада. Після цього вдруге став еміром Фарсу. Натомість вимушений був визнати зверхність Тогрул-бека.
Але вже у 1055 році Абу Мансура було повалено деламітським військовиком Фуладом. За цих обставин Абу Мансур погодився визнати зверхність аль-Рахіма, який не бажав передавати володіння нечленам роду буїдів. Тому Абу Мансур залишився васальним еміром Фарсу. У грудні того ж року аль-Рахіма було переможено та повалено Сельджуками. Абу Мансур знову вимушений був визнавати зверхність Тогрул-бека.
Абу Мансур зосередив зусилля на збереженні Фарсу як спадкового володіння свого роду. Втім вимушений був постійно боротися з тюркськими та курдськими племенами. Зрештою у 1062 році загинув в одній із сутичок з курдським племенем шабанкара, вождь якої Фадлуя захопив владу в Ширазі. На цьому династія буїдів припинила своє існування в цій області Персії.
- Busse, Heribert. Iran Under the Buyids. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Ed. R. N. Frye. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press, 1975. ISBN 0-521-20093-8
