Автотрейдинг — Вікіпедія

Автотре́йдинг — бізнес з продажу автомобілів.

Дилерська мережа в країні формувалася, виходячи обсягів реалізації докризового періоду, тобто показників до 2008 року. Тоді продажі набагато перевищували 600 тисяч автомобілів на рік. Кількість дилерів і шоу-румів з'являлося саме з цих розрахунків. Організація нових дилерських центрів не припинилася і в наступні роки. Автокомпанії продовжували освоювати нові території з прицілом на зростання продажів та повернення до докризових показників.

• салони продажу нових авто
  • монобрендові
• спеціалізованих дилерських центрів, що мають додаткові джерела доходів від сервісу, ремонту та продажу запчастин — в умовах кризи дають додаткові можливості щодо доходу^[1]

З початку 2014-го обсяги продажів на українському авторинку в порівнянні з минулим роком скоротилися наполовину. Низькі продажі, а також висока конкуренція, що має місце навіть в межах одного міста — явища, характерні для кризи-2014^[1]. Обвал ринку стався до показників 14-річної давнини^[2].

Галузь чутлива до валютних і кредитних ризиків.

Щоб зберегти дилерську мережу, автовиробники зменшують кількість автосалонів до беззбиткового рівня. Якщо ще влітку [2014] на продаж в Україні виставлялися одиниці автосалонів, то восени - десятки точок — практично в кожному українському міст. Йдеться про салони, які не входять у великі мережі або дилерські групи та займаються виключно реалізацією автомобілів^[3].

• Автомобільна промисловість, в Україні
• Автомобільний ринок
• Всеукраїнська асоціація автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД)
• Укравтопром

способи продажі

• дилер
• дилерський центр
• дистрибутор

формати

• автосалон
• шоу-рум

ринки-субститути

• велоринок
• електромобіль
• моторинок
• каршеринг

• Третья промышленная революция и Украина [Архівовано 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (про каршернговий бізнес) як виклик традиційній бізнес-моделі