Автофікшен — Вікіпедія

Автофікшн — літературний жанр, що народився на перетині автобіографії та художньої літератури. Автофікшн утворився на перетині кількох напрямків: автобіографія, щоденникові нотатки, спогади, есе, документальний жанр. Термін «автофікшн» з'явився у сімдесятих у Франції. Його запропонував письменник Серж Дубровський.

Автофікшн поєднує дві взаємно неузгоджені форми оповіді, а саме автобіографію та фантастику. Автор може вирішити розповісти про своє життя від третьої особи, змінити важливі деталі та персонажів, використовуючи вигадані сюжети та вигадані сценарії з персонажами з реального життя на службі пошуку себе. Таким чином, цей жанр схожий з романом виховання.

Автофікшн — це жанр літератури, який включає, серед іншого, новий наратив.

У 2022 р. Анні Ерно французька письменниця, професорка літератури, яка пише в жанрі автофікшен отримала Нобелівську премію з літератури.

• Документальна література
• Документальна драма

• Sonja Finck, Claudia Hamm: Selbstfiktion, Fremdfriktion und die Löcher im Text. Ein Gespräch der Übersetzerinnen von Emmanuel Carrère und Annie Ernaux. In: Sprache im technischen Zeitalter. 230, Böhlau, Köln/Weimar/Wien, ISSN 0038-8475, S. 159–170.
• Ivan Farron: Autofiktion - ein Begriff und seine Zweideutigkeit(en): Die Fallen der Vorstellungskraft | NZZ. In: Neue Zürcher Zeitung. Zürich, ISSN 0376-6829 (https://www.nzz.ch/article8VLW2-1.259501).
• Martina Wagner-Egelhaaf: Einleitung: Was ist Auto(r)fiktion?. In: Auto(r)fiktion. Literarische Verfahren der Selbstkonstruktion. Aisthesis, Bielefeld, ISBN 978-3-89528-970-5, S. 7–22.
• Eric Achermann: Von Fakten und Pakten. Referieren in fiktionalen und autobiographischen Texten. In: Auto(r)fiktion. Literarische Verfahren der Selbstkonstruktion. Aisthesis, Bielefeld, ISBN 978-3-89528-970-5, S. 23–54.