Агабеїм-ага — Вікіпедія

Агабеїм-ага
Померла1832
Кум, Іран
ПохованняКум
КраїнаКарабаське ханство
 Каджарський Іран
Місце проживанняІран
Діяльністьпоетеса, письменниця
Сфера роботипоезія
Мова творівперська і азербайджанська
Роки активності? — 1832
БатькоІбрагім Халіл-хан
Брати, сестриAbu'l-Fath Khan Javanshird
У шлюбі зФатх-Алі Шах Каджар

Агабеїм-ага (азерб. Ağabəyim ağa; 1782(1782)1832, Тегеран) — азербайджанська поетеса, дочка другого Карабаського хана Ібрагім Халіл-хана, дружина іранського шаха Фатх-Алі Шаха Каджара, тітка поетеси Хуршидбану Натаван. Писала під псевдонімом Агабаджі.[1][2][3]

Життя і творчість

[ред. | ред. код]

Дочка Карабаського хана Ібрагім Халіл-хана Агабеїм-ага в молодості була закохана у свого двоюрідного брата Мухаммед-бека. Мухаммед-бек очолював військо хана. Повернувшись з одного важливого питання в Шуші до Ібрагім Халіл-хана Мухаммед-бек повинен був у цей же день вирушити в похід. Агабеїм-ага ж з цього приводу каже:

На жаль, була півночі, ніч минула.
Я ніколи не знала, як моє життя прийшло і пройшло...
Оригінальний текст (азерб.)
Əfsus ki, yarım gecə gəldi, gecə getdi
Heç bilmədim ömrüm necə gəldi, necə getdi...

Після вбивства в Карабасі Ага Мохаммед Хана Каджара, хан Ібрагім для нормалізації відносин з Іраном, видав свою дочку Агабеїм-агу за нового шаха, племінника Ага Мохаммед Шаха Фатх-Алі Шаха і відправив до Тегерана.

Дружина шаха Ірану

[ред. | ред. код]

Дружини Фатх-Алі Шаха, коли вступали в його гарем, мали право обирати собі будь-яку сукню з багатого шахського салону. Агабеїм-ага знала, що й сукня матері шаха знаходиться там. Тому, як тільки її привели в салон, вона попрямувала до цієї сукні і одягла її. Побачивши Агабеїм-агу в сукні своєї матері, Фатх-Али Шах був вражений і ніколи до неї не торкався.

Завдяки своєму розуму, Агабеїм-ага так сподобалася шаху, що той призначив її головною дружиною в гаремі і подарував їй багату сукню з перлами.

Агабеїм-ага сумувала за батьківщиною і висловлювала свою тугу у віршах-баяти[ru] (чотиривіршах)[4]:

Я закохана, Карабах
Шекі, Ширван, Карабах
Якщо Тегеран повернеться до небес
Я ніколи не забуду Карабах[5]
Оригінальний текст (азерб.)
[«Mən aşiqəm, Qarabağ
Şəki, Şirvan, Qarabağ
Tehran cənnətə dönsə
Yaddan çıxmaz Qarabağ»
] Помилка: {{Lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)

 

Агабеїм-ага в мистецтві

[ред. | ред. код]

2008 року було знято фільм «Доля повелителя», в якому розповідалося про період в історії Карабаського ханства під час правління Ібрагім-хана. У фільмі роль Агабеїм-аги, дочки хана, виконала Гюнеш Алієва.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ібрагім Халіл-ага
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Панах Алі-хан
(?—1763)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ібрагім Халіл-хан
(1732—1806)
Мехралі-бек
(1735—1785)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мамедгасан-ага
(1755—1806)
Джавад-ага
(1757—1779)
Мехтікулі-ханАбульфат-хан Туті
(1766—1839)
Агабеїм-ага Агабаджі
(1782—1831)
Ханлар-ага
(ок. 1785—1832)
Мамед Касим-ага
(?—до 1843)
Гевхар-ага
(ок. 1796—до 1844)
Мухаммед-бек
(1762—1797)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Джафаркулі-хан Нава
(1785—1867)
Ханджан-ага
(ок.1793—до 1844)
Хуршидбану Натаван
(1832—1897)
Паша-агаДжафар Кулі-бек
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ата-ханМахмуд-агаМехтікулі-хан Вафа
(1855—1900)
ХанбікеАзад-ханАхмед-бек
(1823—1903)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гамер-беїм Шейда
(1881—1933)
АсланБахрам-хан НахічеванськийАкбар-хан Нахічеванський
(1873—1961)
Бехбуд-хан
(1877—1921)
Гаміда
(1873—1955)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Хан Шушинський
(1901—1979)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ağabəyim ağa Cavanşir. Adam.az. Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 16 вересня 2011. [Архівовано 2011-11-17 у Wayback Machine.]
  2. Ötən günlərdən səhifələr. 525-ci qəzet. Архів оригіналу за 31 березня 2012.
  3. War Against Azerbaijan – Targeting Cultural Heritage. 2007. ISBN 978-9952-8091-4-5. Архів оригіналу за 9 September 2010. Процитовано 16 серпня 2010. [Архівовано 2010-09-09 у Wayback Machine.]
  4. Ayrılığın hekayəti. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
  5. AGHABEYIM AGHA AGHABAJI. AzWorld.org. Архів оригіналу за 2 квітня 2012.

Література

[ред. | ред. код]
  • Камран Мамедов. Агабейим Ага // Минуты из жизни азербайджанских писателей. — Баку : Гянджлик, 1971. — С. 37-38. — 152 с.