Агафонов Андрій Валерійович — Вікіпедія

Агафонов Андрій Валерійович
Загальна інформація
ГромадянствоУкраїна Україна
Народження7 травня 1986(1986-05-07) (38 років)
Україна Одеса
Зріст208
Вага109
Спорт
КраїнаУкраїна
Вид спортубаскетбол
Спортивне званняВажкий форвард, центровий
КлубУкраїна Черкаські Мавпи
КомандаБК Одеса
Нац. збірнаЗбірна України з баскетболу
ТренериУкраїна Лісова Зоя
ТренуєУкраїна Вадим Пудзирей
Нагороди

Українська баскетбольна суперліга

Плей-оф
  • Чемпіони: 2011.
Кубок України з баскетболу серед чоловіків  
  • (2012).
Балтійська баскетбольна ліга 
Плей-оф
  • Срібний призер 2017

Андрій Валерійович Агафонов — український професійний баскетболіст, який грає на позиції важкого форварда/центрового. Виступає за баскетбольний клуб «Черкаські мавпи».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 травня 1986 року в рід. будинку № 4 міста Одеса. 1992 року пішов до першого класу до одеської школи № 48.

Перші кроки в баскетболі зробив у третьому класі, коли був помічений дитячим тренером Лісової Зоєю Валентинівною, яка згодом і стала його першим тренером з баскетболу. Із Зоєю Валентинівною тренувався до 8-го класу, брав участь у різноманітних внутрішніх та міжнародних змаганнях.

1998 року після закінчення чемпіонату країни серед дітей Агафоновим зацікавився Гладун Вадим Іванович. Він і став ініціатором його переведення до Київського спортивного ліцею-інтернату. У подальшому спортивному вихованні Гладуну допомагали Крочак та Свірський. У КСЛІ Андрій провчився до 10 класу. Цього року він зробив свій перший крок у професійній кар'єрі — зіграв у Першій лізі чемпіонату України за КСЛІ.

2001 року переїхав грати у «Хімік» із міста Южний, де й закінчив 11-й клас в Авторській експериментальній школі № 3 ім. Н. П. Гузика. Цього сезону відіграв у Першій лізі під керівництвом тренера Сагай Бориса Вікторовича. Після закінчення школи новий сезон 2003/2004 почав грати у Вищій лізі у складі «Хіміка» тренер Брюховецький Володимир Петрович. З наступного сезону у Вищій лізі Агафонова почали підключати до тренувань зі складом Суперліги.

Вперше був призваний до збірної України з баскетболу серед юнаків до 16 років у 2003 році, пізніше виступав за збірні команди до 18 та до 20 років. Після 2007 став постійним гравцем національної збірної України. У 2011 році, коли головним тренером Збірної став Майк Фрателло, Андрій (за взаємною згодою з новим наставником) вирішує залишити лави Національної команди.

Перший сезон у Суперлізі (2004/2005 рр.) розпочав під керівництвом Звездана Мітровича. Цей сезон став для Андрія успішним, оскільки «Хімік» закінчив його з бронзовою медаллю, як і наступні чотири сезони, проте сезон 2009/2010 був провальним, оскільки «Хімік» закінчив на 11 місці. За цей час змінилося багато тренерів, зокрема: Дмитро Базилевский, Жидрунас Жвінкліс, Олівер Попович, Валентин Вороніна.

У 2010 році Агафонов перейшов до «Будівельник», де цього ж сезону взяв із командою золоті медалі чемпіонату України під керівництвом Хосе Марія Беррокаль. 2011 року наставником «Будівельник» стає давно відомий в Україні тренер Звездан Мітрович. Разом з цим досвідченим тренером Андрій Агафонов у складі «Будівельник» стає володарем Кубка України(2012).

Після завершення цього сезону влітку 2012 року Андрій підписав дворічний контракт з «Одеса», де головним тренером Андрія є Олег Юшкін. Сезон 2012—2013 був не особливо вдалим для «Одеса», але тому Андрій очолив (1 місце) топ-10 українських гравців за підсумками регулярного сезону Наступний сезон (2013—2014) одесити завершили в 6 місце.

Сезон 2014—2015, на жаль, став кризовим не лише для України, а й для українського баскетболу зокрема. Багато гравців, як професійно, так і матеріально, були змушені переїхати в чемпіонати інших країн. Відігравши половину сезону за «Одеса» Андрій Агафонов отримав запрошення до клубу «Крайльсхайм Мерлінс», де став одним з основних гравців команди, набираючи в середньому 10,0 очок і роблячи 5,1 підбирання.

У 2015 році Андрій Агафонов переходить в одну з найсильніших баскетбольних ліг Європи, підписуючи контракт із "Пено Жвайгждес" із міста Пасваліс. Команда бере участь одразу у 3-х чемпіонатах: Литовська Баскетбольна Ліга, Балтійська Баскетбольна Ліга та FIBA ​​EuroCup, де П'єно доходить до 1/8 чемпіонату. На жаль, лише за різницею очок, а не за кількістю перемог литовський клуб не виходить 1/4 Єврокубок ФІБА. Андрій добре себе показав, набираючи загалом 13.1 очок і роблячи 5.6 подборов.

Натомість сезон 2016—2017 ознаменувався успіхом для "Пено Жвайгждес" у Балтійській Баскетбольній Лізі, де команда вперше за всю свою історію грала у фіналі, та здобула почесне Срібло. Агафонов показував дуже результативну гру в ББЛ (13,4 очка в середньому, 5,3 підбирання, 15,8 рейтинг ефективності [4]), і стає гравцем команди року усієї Балтійської Ліги 2017, а також потрапляє до складу найкращої п'ятірки Європейських гравців ББЛ.

Влітку 2017 року Андрій Агафонов переходить до Чемпіонату Румунії та успішно виступає за баскетбольний клуб Пітешті, місто Пітешті. Провівши 34 грив в яких в середньому 15.6 очок, 4.9 підбирань, 1.9 передач, 0.5 перехватів. Зайняв 6 місце, по закінченню сезону покинув команду.

Сезони 2018—2019 і 2019—2020 Андрій провів в Угорщині в команді ЗТЕ.

З вересня 2020 виступає за баскетбольний клуб «Тернопіль». Провів в команді 43 ігри в яких в середньому набрав, 11.9 очок, 4.8 підбирань, 2.3 передач. Ставши лідером команди не продовжив контракт.

Сезон 21-22 проводить в рідній команді «Одеса». В якій з перших матчів став лідером команди, але травма не мала змоги завершити сезон.

Сезон 2022—2023 вийшов на дві країни, розпочав сезон в Румунії, де приставляв команду з міста Тиргу-Жіу. Друга частина сезону з новим викликом, повертається в Україну де підписав контракт з «Одеса», і допоміг завоювати бронзові нагороди чемпіонату України.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Українська баскетбольна суперліга

Плей-оф
  • Чемпіон: 2011.
Кубок України з баскетболу серед чоловіків  
  • 2012.

Балтійська баскетбольна ліга

Плей-оф
  • Срібний призер: 2017

Статистика за матч

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Матчів Хвилин Очок Підберань Передач Перехватів
Суперліга України
2009–2010 Хімік 36 12.6 6.9 1.8
2010–2011 Будівельник 62 5.8 3.2 0.6
2011–2012 Будівельник 52 7.9 4.2 1.2
2012–2013 Одеса 37 11.8 5.4 1.7
2013–2014 Одеса 28 13.2 6.1 2.8
2014–2015 Одеса 13 13.3 7.2 2.6
Чемпіонат Румунії
2017-2018 Пітешті 34 26.4 15.6 4.9 1.9 0.5
Суперліга України
2020–2021 Тернопіль 43 25.5 11.9 4.8 2.3 0.7
2021–2022 Одеса 29 26 14 4.9 2.1 0.6
Чемпіонат Румунії
2022-2023 Тиргу-Жіу 18 19.3 15.6 6.4 3.6 0.1
Суперліга України
2022–2023 БІПА 12 28.4 14 7.8 3.7 0.6

Джерела

[ред. | ред. код]

https://fbu.ua/statistics/league-224/player-17314?season_id=119469

https://ua.tribuna.com/uk/tags/117868632/

https://folga.com.ua/ua/columns/basketbolnyi-likbez-sloznye-terminy-prostymi-slovami

https://fbu.ua/news/vyacheslav-petrov-simya--moya-naybilsha-motivaciya