Ай-ай — Вікіпедія

Ай-ай

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Мокроносі мавпи (Strepsirrhini)
Родина: Айаєві (Daubentoniidae)
Gray, 1863
Рід: Ай-ай (Daubentonia)
É. Geoffroy, 1795
Вид: Ай-ай (D. madagascariensis)
Daubentonia madagascariensis
(Gmelin, 1788)
Ареал D. madagascariensis[1]
Ареал D. madagascariensis[1]
Посилання
Вікісховище: Daubentonia madagascariensis
Віківиди: Daubentonia madagascariensis
EOL: 324407
ITIS: 572886
МСОП: 6302
NCBI: 31869
Fossilworks: 232753

Ай-ай[2] або руконіжка мадагаскарська[3] (Daubentonia madagascariensis) — вид довгопалих лемурів родом з Мадагаскару, що разом входить до підряду мокроносих мавп. Найбільший представник нічних приматів[4]. Має зуби, що постійно ростуть, як у гризунів[5] та особливий тонкий середній палець, яким можуть виловлювати личинок зі стовбурів дерев.

Характеризується незвичайним способом пошуку їжі: він постукує по деревах, щоб знайти личинок, а потім прогризає отвори в деревині за допомогою нахилених вперед різців, щоб створити невеликий отвір, в який вставляє вузький середній палець, щоб витягнути личинку[6][7]. Єдиними відомими видами ссавців, які знаходять їжу в такий акустичний спосіб, є смугасті кускуси (рід Dactylopsila), що мешкають на півночі Австралії та у Новій Гвінеї — вони належать до сумчастих ссавців[8]. З екологічної точки зору, ай-ай заповнює нішу дятла, оскільки він здатний пробивати деревину і видобувати безхребетних, що мешкають всередині[9][10].

Ай-ай — єдиний вцілілий представник роду Daubentonia та родини Daubentoniidae. Нині класифікується МСОП як зникаючий вид. Другий вид, Daubentonia robusta, схоже, вимер колись впродовж останніх 1000 років і відомий лише за напівскам'янілими знахідками[11].

Ай-ай полює, бл. 1863 р., Йозеф Вольф

Дорослий ай-ай має довжину близько 60 сантиметрів, більша частина якої припадає на хвіст. Середня довжина голови та тулуба становить 36—43 см, а хвоста — 56—61 см, з середньою вагою у 2 кілограми[4].

Однією з характерних рис ай-ай є його пальці[12]. Палець унікальний у тваринному світі тим, що має кулястий п'ястково-фаланговий суглоб[13], може діставатися до горла через ніздрю і використовується для колупання в носі та поїдання слизу (мукофагія), зібраного всередині[14][15]. Ай-ай також розвинув шостий, псевдовеликий палець, аби мати кращу хватку[16].

Складна геометрія виступів на внутрішній поверхні вух ай-ай допомагає їм чітко фокусувати не тільки ехолокаційні сигнали від постукування пальцем, але й пасивно прислухатися до будь-яких інших звуків, що видає їхня здобич. Ці виступи можна вважати акустичним еквівалентом лінзи Френеля, вони зустрічаються у великої кількості неспоріднених тварин, таких як малий галаго, вухата лисиця, мишачий лемур та інші.

Історія відкриття

[ред. | ред. код]

Рід Daubentonia був названий на честь французького натураліста Луї-Жана-Марі Добантона його учнем Етьєном Жоффруа Сент-Ілером у 1795 році. У 1863 році британський зоолог Джон Едвард Грей дав назву родині Daubentoniidae[17].

Охорона виду

[ред. | ред. код]
Рука зблизька з видовженими фалагами та тоншим третім пальцем

Вважалося, що ай-ай вимерли в 1933 році, але в 1957 році їх знову помітили у природі. У 1966 році дев'ять індивідів були перевезені на острів Нусі-Мангабе, що поблизу Маруанцетра на сході Мадагаскару[18]. Дослідження 2010-х рр. показали, що ай-ай більш поширений, ніж вважалося раніше, але його природоохоронний статус був змінений на зникаючий у 2014 році[1][19]. Існує чотири основні причини:

  • у місцевих культурах ай-ай вважається злим, за що його винищують.
  • ліси Мадагаскару зазнають руйнації через вирубку.
  • місцеві фермери вбивають ай-ай, щоб захистити свій урожай.
  • браконьєрство.

Однак немає прямих доказів того, що ай-ай становлять якусь реальну загрозу для сільськогосподарських культур — їх вбивають через забобони[20].

До 50 особин ай-ай знаходяться в неволі у різних зоологічних парках світу[18].

Народні повір'я

[ред. | ред. код]

Ай-ай часто сприймаються як провісники зла і смерті, за що їх вбивають на місці. Інші вірять, що якщо тварина вкаже на когось своїм найвужчим пальцем, то це означатиме, що він приречений на смерть. У народі також кажуть, що поява ай-ай у селі пророкує смерть селянина, і єдиний спосіб запобігти цьому — вбити тварину. Жителі народу сакалава навіть стверджують, що ай-ай проникають у будинки через солом'яні дахи та вбивають сплячих мешканців, проколюючи середнім пальцем аорту своїх жертв[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Louis, E.E.; Sefczek, T.M.; Randimbiharinirina, D.R.; Raharivololona, B.; Rakotondrazandry, J.N.; Manjary, D.; Aylward, M.; Ravelomandrato, F. (7 травня 2018). Daubentonia madagascariensis: The IUCN Red List of Threatened Species 2020: e.T6302A115560793 (англ.). doi:10.2305/iucn.uk.2020-2.rlts.t6302a115560793.en.
  2. Харчук, С.; Загороднюк, І.; Zagorodniuk (26 березня 2019). Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви. Geo & Bio. (укр.) (17): 85—115. doi:10.15407/gb.2019.17.085.
  3. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 236.
  4. а б Aye-Aye | National Geographic. Animals (англ.). 10 травня 2011. Процитовано 9 жовтня 2024.
  5. Petter, Jean-Jacques; Albignac, Roland; Rumpler, Yves (1977). Mammifères lémuriens. Faune de Madagascar (фр.). Т. 44. Paris: ORSTOM. с. 513. ISSN 0428-0709.
  6. Erickson, Carl J.; Nowicki, Stephen; Dollar, Luke; Goehring, Nathan (1998). Percussive Foraging: Stimuli for Prey Location by Aye-Ayes (Daubentonia madagascariensis). International Journal of Primatology. 19 (1): 111—122. doi:10.1023/A:1020363128240.
  7. Sterling, Eleanor J.; McCreless, Erin E. (2006). Gould, Lisa; Sauther, Michelle L. (ред.). Adaptations in the Aye-aye: A Review. Lemurs (англ.). Boston, MA: Springer US. с. 159—184. doi:10.1007/978-0-387-34586-4_8. ISBN 978-0-387-34585-7.
  8. Sterling, E. (2003). Daubentonia madagascariensis, Aye-aye, Aye-aye. У Goodman, S.M.; Benstead, J.P. (ред.). The Natural History of Madagascar (англ.). University of Chicago Press. с. 1348—1351. ISBN 978-0-226-30306-2.
  9. а б Piper, Ross; Shanahan, Mike (2007). Extraordinary animals: an encyclopedia of curious and unusual animals. Westport, Conn. London: Greenwood Press. ISBN 978-0-313-33922-6.
  10. Beck, Robin M. D. (21 квітня 2009). Was the Oligo-Miocene Australian metatherian Yalkaparidon a 'mammalian woodpecker'?. Biological Journal of the Linnean Society (англ.). 97 (1): 1—17. doi:10.1111/j.1095-8312.2009.01171.x. Процитовано 9 жовтня 2024.
  11. Nowak, Ronald M. (1999). Walker's Primates of the World (англ.). Johns Hopkins University Pres. с. 232. ISBN 978-0801862519.
  12. Perry, George H.; Reeves, Darryl; Melsted, Páll; Ratan, Aakrosh; Miller, Webb; Michelini, Katelyn; Louis, Edward E.; Pritchard, Jonathan K.; Mason, Christopher E. (2012). A Genome Sequence Resource for the Aye-Aye (Daubentonia madagascariensis), a Nocturnal Lemur from Madagascar. Genome Biology and Evolution (англ.). 4 (2): 126—135. doi:10.1093/gbe/evr132. ISSN 1759-6653. PMC 3273163. PMID 22155688. Процитовано 9 жовтня 2024.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  13. Soligo, Christophe (8 лютого 2005). Anatomy of the Hand and Arm in Daubentonia madagascariensis :A Functional and Phylogenetic Outlook. Folia Primatologica. 76 (5): 262—300. doi:10.1159/000088034. ISSN 0015-5713. Процитовано 9 жовтня 2024.
  14. Davis, Nicola (26 жовтня 2022). Researchers reveal secret of aye-ayes’ long middle finger. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 9 жовтня 2024.
  15. Fabre, A.‐C.; Portela Miguez, R.; Wall, C. E.; Peckre, L. R.; Ehmke, E.; Boistel, R. (2023-02). A review of nose picking in primates with new evidence of its occurrence in Daubentonia madagascariensis. Journal of Zoology (англ.). 319 (2): 91—98. doi:10.1111/jzo.13034. ISSN 0952-8369. Процитовано 9 жовтня 2024.
  16. Hartstone‐Rose, Adam; Dickinson, Edwin; Boettcher, Marissa L.; Herrel, Anthony (2020-01). A primate with a Panda's thumb: The anatomy of the pseudothumb of Daubentonia madagascariensis. American Journal of Physical Anthropology (англ.). 171 (1): 8—16. doi:10.1002/ajpa.23936. ISSN 0002-9483. Процитовано 9 жовтня 2024.
  17. Groves, C. P. (2005). Order Primates. У Wilson, D. E.; Reeder, D. M. (ред.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (англ.) (вид. третє). Johns Hopkins University Press. с. 111—184. ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494.
  18. а б Hawkins, Frank; Kappeler, Peter M.; Landgrand, Olivier; Louis, Edward E.; MacKinnon, James; Mittermeier, Russell A.; Nash, Stephen D.; Rajaobelina, Serge; Rasoloarison, Rodin (2010). Lemurs of Madagascar (англ.). Conservation International. ISBN 978-1-934151-23-5.
  19. Checklist of CITES species. checklist.cites.org. Процитовано 9 жовтня 2024.
  20. Hill, Catherine M. (2002-12). Primate Conservation and Local Communities—Ethical Issues and Debates. American Anthropologist (англ.). 104 (4): 1184—1194. doi:10.1525/aa.2002.104.4.1184. ISSN 0002-7294.

Посилання

[ред. | ред. код]