Акцептор електрона — Вікіпедія

Акце́птор електро́на (акцептор електронів, електронний акцептор, акцептор) — хімічна сполука, група або атом, яка приймає електрон від іншої сполуки, групи, атому або кристалу. Цей термін використовується при переносі електрона, тобто окислювально-відновлювальних реакціях. В процесі реакції акцептор електрона відновлюється, а інший реагент (донор електрона) окиснюється.

Кінцевий акцептор електрона — сполука, яка отримує або приймає електрон на кінцевій стадії клітинного дихання або фотосинтезу. Всі організми отримують енергію, переміщаючи електрони від донора електрона до акцептора електрона. Процес починається з передачі електрона від електронного донора. Протягом цього процесу (електронний транспортний ланцюжок) акцептор електрону відновлюється, а донор електрону окислюється. Приклади акцепторів електрону включають кисень, нітрати, залізо(III), марганець(VII), сульфати, хлоровані розчинники (наприклад, тетрахлороетилен, трихлоретилен, дихлороетилен, і вінілхлорид). Ці реакції представляють інтерес не тільки тому, що вони дозволяють організмам отримувати енергію, але також і тому, що вони беруть участь у природному біологічному розпаді органічних забруднювачів.

• Донор електрона

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті. (січень 2014)

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.