Александрук Валерій Євгенович — Вікіпедія

Валерій Євгенович Александрук
Народився9 лютого 1956(1956-02-09) (68 років)
Клавдієво-Тарасове, Бородянський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьдипломат
Відомий завдякиНадзвичайний та Повноважний Посол України.
Alma materХарківський інститут радіоелектроніки
Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України

Валерій Євгенович Александрук (нар. 9 лютого 1956, Київська область) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 9 лютого 1956 в смт. Клавдієво-Тарасове, Бородянського району на Київщині. У 1978 році закінчив з відзнакою Харківський інститут радіоелектроніки за спеціальністю «Електронні прилади».[1][2] У 1985 році аспірантуру Харківського інституту радіоелектроніки за фахом «Вакуумна і газорозрядна електроніка, включаючи матеріали, технологію та спеціальне обладнання». У 1998 році закінчив з відзнакою Дипломатичну академію України при Міністерстві закордонних справ України, магістр зовнішньої політики. Один із засновників громадської організації випускників Дипломатичної академії МЗС України.[3].

Наукова робота

[ред. | ред. код]

з 1978 року — працював на посаді інженера кафедри фізики надвисоких частот.

З 1979 року — молодший науковий співробітник кафедри теоретичних основ електротехніки Харківського інституту радіоелектроніки

З 1985 року — молодший науковий співробітник кафедри теоретичних основ електротехніки

З 1987 року — асистент кафедри кафедри теоретичних основ електротехніки

У 1989—1990 рр. — річна наукова стажировка у Токійському державному університеті, Японія (лабораторія Акіри Фудзисіми)

з 1991 року — доцент кафедри теоретичних основ електротехніки Харківського інституту радіоелектроніки

У 1991—1993 рр. — наукове Стажування у Токійському державному університеті

З 1993 року — доцент кафедри теоретичної електротехніки та електроніки Харківського державного технічного університету радіоелектроніки

У 1994—1995 рр. — докторант ХТУРЕ по науковому напрямку «Розробка нових радіоелектронних засобів дослідження динамічних процесів в атмосфері Землі»

На дипломатичній роботі

[ред. | ред. код]

У 1995—1996 рр. — перший секретар Посольства України в Японії[4].

У 1998—2001 рр. — перший секретар Посольства України в Японії.

У 2001—2003 рр. — начальник відділу країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону П'ятого територіального управління МЗС України.

У 2003—2005 рр. — заступник начальника П'ятого територіального управління МЗС України.

У 2005—2009 рр. — радник з політичних питань Посольства України в Республіці Корея[5].

У 2009—2011 рр. — заступник начальника Управління генеральної інспекції МЗС України.

У 2012—2014 рр. — заступник директора департаменту — начальник управління країн Близького Сходу та Африки Четвертого територіального департаменту МЗС України[6][7].

У 2014—2015 рр. — Посол з особливих доручень Департаменту країн Близького Сходу та Африки МЗС України.

З 19.03.2015[8] — 19.07.2019[9] рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Федеративній Республіці Нігерія.

З 12.05.2016[10] — 19.07.2019 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Гана та Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Бенін.

З 11.10.2016[11] — 19.07.2019 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Сьєрра-Леоне за сумісництвом

Дипломатичний ранг

[ред. | ред. код]
  • Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу (2013)[12]

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • Yoshiki, H., Alexandruk, V., Hashimoto, K., & Fujishima, A. (1994). Electroless copper plating using ZnO thin film coated on a glass substrate. Journal of the Electrochemical Society, 141(5), L56.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ХНУРЭ.Знаменитые выпускники ХНУРЭ.Валерий Евгеньевич Александрук. nure.ua (рос.). ХНУРЭ. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 18 грудня 2020.
  2. ХНУРЕ.Математичний генеалогічний проект. Видатні випускники ХНУРЕ.Валерій Євгенович Александрук. nure.ua (укр.). ХНУРЕ. Архів оригіналу за 22 жовтня 2018. Процитовано 18 грудня 2020.
  3. Дипломатична академія України. Створено асоціацію випускників. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 13 квітня 2015.
  4. Постанова ЦВК України від 15 вересня 1999 року № 256 Про утворення дільничних виборчих комісій при представництвах України за кордоном. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 13 квітня 2015.
  5. Дипломатичні представництва України за кордоном. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 13 квітня 2015.
  6. Київський національний університет. Весняні зустрічі з Японією. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
  7. Київський національний університет. Японську викладатимуть ще краще. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
  8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № № 154/2015 Про призначення В.Александрука Надзвичайним і Повноважним Послом України у Федеративній Республіці Нігерія. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 537/2019 Про звільнення В.Александрука з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України у Федеративній Республіці Нігерія, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Гана, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Бенін та Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Сьєрра-Леоне. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 206/2016 Про призначення В.Александрука Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Гана та Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Бенін. Архів оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  11. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 441/2016 Про призначення В.Александрука Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Сьєрра-Леоне. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  12. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 466/2013 Про присвоєння дипломатичних рангів. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 13 квітня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]