Алов Олександр Олександрович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алов.
Алов Олександр Олександрович
Зображення
Зображення
Дата народження26 вересня 1923(1923-09-26)[1][2][…]
Місце народженняХарків, Українська СРР, СРСР[1]
Дата смерті12 червня 1983(1983-06-12)[4] (59 років) або 12 грудня 1983(1983-12-12)[5] (60 років)
Місце смертіРига, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
ПохованняВаганьковське кладовище
Громадянство СРСР
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Професіякінорежисер, сценарист
ЗакладВсеросійський державний інститут кінематографії
ЧленствоСК СРСР
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений діяч мистецтв РРФСР Державна премія СРСР
IMDbID 0022331

Олекса́ндр Олекса́ндрович А́лов (справжнє прізвище — Лапскер) (26 вересня 1923, Харків — 12 червня 1983, Москва) — радянський кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965). Народний артист СРСР (1983). Лауреат Державної премії СРСР (1985, посмертно).

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1951 закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня І. О. Савченка). Ще студентом був асистентом режисера Ігоря Савченка у кінокартині «Тарас Шевченко» (1951), яку завершував після його смерті.

У 1951—1957 роках — режисер кіностудії імені О. П. Довженка.

Спільно з Володимиром Наумовим на Київській кіностудії художніх фільмів зняв стрічку «Тривожна молодість» (1955) за мотивами трилогії «Стара фортеця» Володимира Бєляєва. Частину зйомок проведено в Кам'янці-Подільському. У листопаді 1962, в привітанні Кам'янцю-Подільському з нагоди святкування 900-річчя міста, Алов і Наумов засвідчили: «Кам'янець-Подільський — місто нашої тривожної кінематографічної молодості. Ми тут народились. Народились як кінорежисери. Починати завжди важко, і місце, де ти зробив перші кроки, стане назавжди дорогим» [6].

У 1956 році на Київській кіностудії художніх фільмів творчий режисерський дует поставив картину «Павло Корчагін» (МКФ в Москві 1957, Срібна медаль).

З 1957 року — режисер кіностудії «Мосфільм».

Як режисер і сценарист, у співавторстві з Володимиром Наумовим поставив ряд художніх фільмів, що стали класикою і гордістю радянського кінематографу:

Викладав у ВДІКу з 1980 року.

Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Алов Александр Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Filmportal.de — 2005.
  5. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  6. ↑ Вітаєм ювіляра // Прапор Жовтня. — 1962. — 22 грудня. — С. 4.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Алов_Олександр_Олександрович