Верхнє Алентежу — Вікіпедія
Ве́рхнє Аленте́жу (порт. Alto Alentejo, МФА: [ˈaɫ.tu ɐ.ɫẽ.ˈtɐj.ʒu][1]), або Ве́рхнє Зата́жжя — у 1936—1976 роках провінція Португалії. Розташовувалася на сході країни, за річкою Таг (португальською — Тежу). Адміністративний центр — місто Евора. Північна частина колишньої провінції Алентежу (Затажжя). У 1960 площа становила 13,3 тисяч км², населення — 408 000 осіб[2]. Відомий своїм виноробством.
Муніципалітети, що входили до складу Верхнього Алентежу в 1936—1979 роках:
Округ Евора (всі 14)
- Аландруал
- Аррайолуш
- Борба
- Вендаш-Новаш
- Віана-ду-Алентежу
- Віла-Вісоза
- Евора
- Ештремош
- Монтемор-у-Нову
- Мора
- Моран
- Портел
- Регенгуш-де-Монсараш
- Редонду
Округ Порталегре (14 з 15)
- ↑ European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription
- ↑ БСЭ[недоступне посилання з червня 2019]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верхнє Алентежу