Алфімова Людмила Іванівна — Вікіпедія

Алфімова Людмила Іванівна
Народилася4 вересня 1935(1935-09-04)[1]
Харків, СРСР
Померла22 лютого 2024(2024-02-22) (88 років)
Печера, Шпиківська селищна громада, Тульчинський район, Вінницька область, Україна
Громадянство СРСР
 Україна
Діяльністькіноакторка
Alma materХарківський державний театральний інститут (1958)
ЗакладКиївський академічний театр юного глядача на Липках і Кіностудія ім. О. Довженка
ЧоловікФелікс Михайлович (1956—1973)
Іван Кальницький(1993 — помер 27 вересня 2006)
ДітиЛіза (народилася 1957)
Альона (народилася 1965)
Провідні ролі«черниця Миронія» у За двома зайцями (фільм)
«Софія, мати Яринчина» у Весілля в Малинівці (фільм)
IMDbnm0019136
Нагороди та премії
орден княгині Ольги III ступеня
Заслужений артист України
CMNS: Алфімова Людмила Іванівна у Вікісховищі

Людми́ла Іва́нівна Алфі́мова (4 вересня 1935, Харків — 22 лютого 2024, Печера, Тульчинський район Вінницька область) — українська акторка театру і кіно, заслужена артистка України (2003), кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня (2021).

Біографія

[ред. | ред. код]

Людмила Алфімова народилася в Харкові в родині водія й домогосподарки.

1953 — закінчила школу. З дитинства мріяла стати льотчицею. Після десятирічки закінчила аероклуб, літала на винищувачі, навіть опанувала вищий пілотаж. Батькам це не дуже подобалось. Та в навчанні далі відмовили: пояснили, що дівчат не беруть. Тоді Людмила пересіла в автомобіль. А в театральний вступила, аби хоч у театрі чи кіно стати льотчицею.[2]

1956 — одружилася з льотчиком Феліксом Михайловичем Кадигробом. Чоловік весь час перебував у відрядженнях від КБ Антонова.[3] У 1957 році, однак народила доньку Лізу (акторка), 1965 — доньку Альону. Станом на 2007 рік вона й чоловік Володимир працювали фізіотерапевтами у приватній клініці в Нью-Йорку, США.

1973 — на зйомках фільму «Прощавайте, фараони» познайомилася з головою колгоспу Іваном Кальницьким, старшим на 12 років[4]. В тому ж році розлучилася з чоловіком, але одружитися з Іваном змогла тільки через 20 років:[5] Кальницький не міг залишити старшу на 15 років дружину Поліну Леонтіївну, яка врятувала йому життя (сховала молодого партизана з револьвером у руці від німців за заслінкою печі, а потім вилікувала від туберкульозу). Тільки після її смерті він запропонував переселитися до нього.

1993 — одружилася, з Києва переїхала до села Печера Тульчинського району на Вінниччині. Чоловік подарував їй будинок управляючого маєтком графів Потоцьких у селі Печера.[6] Квартиру в центрі Києва, на Паньківській,Алфімова продала, на гроші купила авто. За кермом вона вже більше 55 років.[3]

27 вересня 2006 року помер після 13 років спільного життя чоловік[5]. Залишившись жити сама, акторка мусила тримати пістолет із гумовими кулями з дозволом від переслідувача — генерала Василя Поліщука.[3]

Померла 22 лютого 2024 у селі Печера Вінницької області, Тульчинської громади, де вона провела останні роки[7]. Там же й похована.

Має чотирьох онуків.[6] Старша онучка Аннушка народилася в 1986 році. 2 березня 2006 — Альона народила доньку Машу. Також має трьох правнуків.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

1954 — вступила до Харківського театрального інституту, який закінчила в 1958 році в (майстерня Л. Сердюка і М. Покотило).[8]

У 1960—1963 була акторкою Київського театру юного глядача.

З 1963 — акторка Кіностудії ім. О. Довженка.

Справжню славу акторці принесла головна роль у радянському фільмі «Весілля в Малинівці».[9]

За свою тривалу кар'єру Людмила Алфімова знялася в понад 40 кінофільмах, а озвучила близько 170.

Людмила Алфімова їздила на творчі зустрічі, бувала на телепередачах, давала інтерв'ю. Літала до доньки у США.[2]

У березні 2013 Алфімова приїхала на зустріч зі своїми шанувальниками до Вінниці. Тут відбувалася презентація документального фільму про акторку «Як у село приїхало кіно» від кінорежисера Костянтина Крайнього. Фільм тривалістю до 1 години знімали в селі Печера, де проживала Людмила Іванівна, Сокілець і трішки в Тульчині.

Фільмографія[10]

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Зустріч зі своїми шанувальниками у Вінниці[недоступне посилання з червня 2019]
  3. ↑ а б в Людмила Алфімова живе на Вінниччині[недоступне посилання з червня 2019]
  4. ↑ Своє 75-річчя в цьому році відзначила українська актриса Людмила Алфімова. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.
  5. ↑ а б Заслужена артистка України Людмила Алфімова знайшла своє кохання в селі Печера Тульчинського району[недоступне посилання з червня 2019]
  6. ↑ а б Людмила Алфімова: творчий вечір. Архів оригіналу за 11 квітня 2016. Процитовано 11 серпня 2013.
  7. ↑ Померла актриса радянського кіно Людмила Алфімова, яка проживали на Вінниччині
  8. ↑ Людмила Алфімова в журналі «Радянський Екран». Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.
  9. ↑ Відсвяткувала "Весілля в Малинівці" й переїхала на Вінниччину: історія акторства Людмили Алфімової - vinnychanka.info (укр.). 12 жовтня 2022. Процитовано 25 жовтня 2022.
  10. ↑ Людмила Алфімова на сайті «Актори радянського і російського кіно». Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 11 серпня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алфімова_Людмила_Іванівна&oldid=43940511