Альфред Шірмер — Вікіпедія

Альфред Шірмер
нім. Alfred Schirmer
Народився8 вересня 1892(1892-09-08)
Майнц
Помер31 жовтня 1975(1975-10-31) (83 роки)
Бремергафен
Військове звання Віце-адмірал
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Фландрійський хрест
Фландрійський хрест
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Альфред Шірмер (нім. Alfred Schirmer; 8 вересня 1892, Майнц31 жовтня 1975, Бремергафен) — німецький військово-морський діяч, віце-адмірал-інженер крігсмаріне (1 квітня 1942). Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

[ред. | ред. код]

1 жовтня 1909 року вступив на флот кандидатом на інженерні посади. Служив на лінійних крейсерах. 25 грудня 1914 року переведений в підводний флот. Учасник Першої світової війни, в 1915-18 роках — головний інженер підводних човнів. Після закінчення війни залишений на флоті, служив в частинах берегової оборони. З 1 березня 1922 року — вахтовий інженер на лінійному кораблі «Брауншвейг». 2 жовтня 1923 року переведений в Морське керівництво. З 25 січня 1925 року — головний інженер крейсера «Амазон». 29 вересня 1927 року переведений в штаб військово-морської станції «Нордзе», а 3 квітня 1928 року — в Морське керівництво начальником відділу в управління корабельних машин. З 1 лютого 1930 року — інженер штабу командувача розвідувальними силами. З 3 жовтня 1931 року — у військово-морському училищі в Кілі. З 1 жовтня 1934 року — інженер інспекції навчальних закладів, з 10 вересня 1935 року — військово-морський станції «Остзе». З 7 жовтня 1936 року — начальник військово-морського училища в Везермюнде. 28 листопада 1939 року призначений 2-м адміралом на Північному морі. 2 квітня 1943 року замінений контр-адміралом З. Енгелем. 20 травня 1943 року отримав посаду обер-верф-директора і начальника арсеналу в Бресті. 20 вересня 1944 року взятий в полон союзниками і поміщений в табір для військовополонених. 10 березня 1947 року звільнений.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання

[ред. | ред. код]