Аліс-Спрінгс — Вікіпедія

Аліс-Спрінгс англ. Alice Springs
Джерело від назви якого походить назва міста
Основні дані
23°42′ пд. ш. 133°52′ сх. д. / 23.700° пд. ш. 133.867° сх. д. / -23.700; 133.867
Країна	Австралія
Регіон	штат Північна територія
Столиця для	Town of Alice Springsd (local government area of the Northern Territory)
Засновано	1872
Площа	149 км²
Населення	23 726 осіб (9 серпня 2016)[1], 31 120 осіб (2020), 24 855 осіб (10 серпня 2021)[2]
· густота	178 осіб/км²
Висота НРМ	576 м
Географічна зона	Red Centred, Мак-Донелл
Водойма	Todd Riverd
Клімат	hot desert climated
Міста-побратими	Пагман (Афганістан)
Телефонний код	(+61) 8
Часовий пояс	UTC+9:30, влітку UTC+10:30
GeoNames	2077895
OSM	r11716659  ·R
Поштові індекси	0870-0872
Міська влада
Вебсайт	alicesprings.nt.gov.au
Мапа
Аліс-Спрінгс Аліс-Спрінгс (Австралія)
Аліс-Спрінгс Аліс-Спрінгс (Північна територія)
Аліс-Спрінгс у Вікісховищі

Аліс-Спрінгс (англ. Alice Springs) — місто на півдні Північної території Австралії. Населення у 2005 році склало 26 486 осіб, що робить місто другим за величиною в регіоні. В Австралії місто частіше називають просто «Еліс» (Alice). Мовою аборигенів місто відоме під ім'ям «Мпарнтве» (Mparntwe). Аліс-Спрінгс майже порівну віддалений від міст Аделаїда та Дарвін.

Місто було засноване як селище при телеграфній станції на середині караванного шляху, що сполучає північ і південь континенту. Спочатку місто називалося Стюарт, на честь знаменитого дослідника континентальної Австралії, Джона Мак-Доула Стюарта. Селище було розташоване у районі непересихаючого джерела, званого Аліс-Спрінгс, через що місто стали називати часто тим же ім'ям. У 1929 році з Аделаїди була проведена залізниця, і місто було перенесене ближче до станції. У 1933 році, після багатьох дебатів, місто було офіційно перейменовано в Аліс-Спрінгс. Але автомагістраль, що сполучає Аделаїду і Дарвін зберегла свою назву — «Стюарт Хайвей» (Stuart Highway).

Аліс-Спрінгс розташований майже в самому географічному центрі Австралії, відстань до найближчого морського узбережжя — близько 1200 км, до найближчого міста — 1500 км. Місто також є центром залізничної та автомобільної магістралей, що з'єднують північ і південь континенту.

З 1966 року в місті діє Американська база «Пайн-Геп», яка веде спостереження та управління супутниковим захистом, на ній працює понад 1000 співробітників. Довгий час база була основним джерелом доходу міста, але в наш час^[коли?] основним видом міського доходу є туризм.

Міський аеропорт знаходиться за 14 км на південь від міста. Він був побудований в 1940 р. (замість старого аеропорту, що існував з 1920 р.), і з того часу неодноразово розширювався. Під час Другої світової війни аеропорт відігравав важливу роль для військово-транспортної авіації. У наші дні він не тільки приймає літаки цивільної авіації, але і використовується для запуску стратостатів з різного роду науковою апаратурою.

Є університет, коледж, аеропорт.

Згідно з переписом 2001 року, населення міста становило 23 384 осіб, з яких 17 % є австралійськими аборигенами. На 2005 рік все населення оцінювалося в 26 486 осіб. Зокрема, тут проживають Аранда (народність). Кожний десятий мешканець — американець.

Найголовнішим фактором для залучення туристів у місто раніше була, розташована за 400 км на північний захід, гора Улуру. Але в 1984 році за 18 км на північ від цієї гори був заснований туристичний курорт Юлара, на межі якого згодом був побудований аеропорт Айерс-Рок. Тому з 2000-х років багато авіатуристів (на відміну від автотуристів) стали літати безпосередньо в Юлару, через що значна частина з них більше не відвідують Аліс-Спрінгс.

Аліс-Спрінгс має велику кількість туристичних курортів, казино, музей мистецтва аборигенів, нічні клуби, паби, безліч ресторанів і кав'ярень. Для приїжджих туристів доступні також наступні програми: відвідування «Пустельного парку» (Desert Park), старої телеграфної станції, центру рептилій, ботанічного саду та кінотеатру, а також тури на верблюдах, польоти на повітряній кулі та багато іншого. Для розміщення туристів доступні декілька готелів, хостелів, а також спеціальні парки для зупинки людей, що приїжджають на власних автомобілях.

Протягом року в Аліс-Спрінгс проводиться безліч різних фестивалів і вистав, що включають перегони по пустелі і по річці Тодд.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — січень із середньою температурою 28.9 °C (84 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 11.7 °С (53 °F).^[3]

Економіка Аліс-Спрінгса швидко розвивається і саме місто є одним з найбагатших міст Австралії. Головні джерела доходів міста:

• Туризм, заснований на відвідуванні гори Улуру, що дає місту понад 500 000  туристів в рік.
• Істотне бюджетне фінансування, пов'язане з високою чисельністю аборигенів.
• Дохід, отриманий від бази «Пайн=Геп», становить близько 12 000 000 $ на рік.

На початку дев'яностих років, у місті Командою Кусто знято кілька епізодів та інтерв'ю для серії Australia: People of the Dry Sea (26 серія, 1991 рік) циклу передач Повторне відкриття світу II (Cousteau's Rediscovery of the World II) Жака-Ів Кусто.

• Північна територія
• Австралійські аборигени
• Улуру

• Аліс Спрінґс // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Кіно и телебачення Аліс-Спрингса^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• Аліс-Спрингс: офіційний сайт
• Про Аліс-Спрингс
• Готелі в Аліс-Спрингсі
• Indigenous Law Resources [Архівовано 24 серпня 2006 у Wayback Machine.]
• Магазини в Аліс-Спрингсі
• Туризм Північної території: Аліс-Спрингс і околиці [Архівовано 13 серпня 2006 у Wayback Machine.]
• Центральноавстралійська туристична асоціація
• База АНБ США «Пайн-Геп», що входить в систему ECHELON